Спецпроект

ЦДАГО оприлюднив 1315 сторінок документів часів Голодомору

ЦДАГО оцифрував протоколи засідань Політбюро ЦК КП(б)У за 1932 рік

На E-resource ЦДАГО України виставлено цифрові копії справ із протоколами засідань Політбюро ЦК КП(б)У. Це 9 справ за 1932 рік на 1315 аркушах, які містять 40 протоколів засідань, що охоплюють 1263 питання з різноманітних сфер життя українського суспільства у радянський період.

 

Оприлюднені справи містять матеріали, в яких чітко простежується лінія тиску партійного керівництва щодо хлібозаготівель, примусового вилучення зерна та іншої продукції, застосування з цією метою репресивних заходів до селянства та колгоспного активу.

Документи розкривають страшну картину наростання продовольчих труднощів, голоду та смертності в Україні.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.