Міжнародна премія Франка почала приймати заявки

Міжнародний фонд Івана Франка розпочав прийом наукових робіт на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка у 2022 році.

Про це повідомляється на офіційному сайті Фонду.

 

Зауважується, що обов'язковою умовою для участі у конкурсі є заповнення електронної форми, а три друковані примірники монографії з автографом автора слід надіслати на поштову адресу Комітету Премії (01054, м. Київ, вул. Володимирська, 48А, офіс 15).

"Наукові роботи, які подаються на Премію, повинні мати міжнародне значення, належати до соціально-гуманітарних дисциплін і ґрунтуватися на засадах наукового осмислення історичних або сучасних процесів у культурі, політиці та суспільному житті України", – йдеться в повідомленні.

Крім того, рекомендувати наукову роботу на здобуття Премії може або академічна установа, заклад вищої освіти України та країн світу, з якими Україна має дипломатичні відносини, або лауреати Премії попередніх років.

Дослідження мають відповідати позиції Івана Франка, яку він висловив за життя: "Ця праця наскрізь критична, діло холодного розуму, натхнена великою ідеєю одноцільності і своєрідності…"

Детальніше з умовами участі у конкурсі на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка можна ознайомитися в Положенні.

Комітет Премії приймає наукові роботи з 15 січня до 1 березня 2022 року. До участі в конкурсі запрошують дослідників, монографії яких були опубліковані у 2019-2021 роках та мають ISBN.


Міжнародну премію імені Івана Франка присуджують щорічно з 2016 року. Лауреат Премії отримує грошову винагороду та золотий знак. Урочиста церемонія нагородження лауреата відбувається щороку 27 серпня – у День народження Івана Франка – на його батьківщині.

 


У Фонді нагадали, що в попередні роки премії були удостоєні кардинал УГКЦ Любомир Гузар, професор Віденського університету Міхаель Мозер та академік Львівського національного університету ім. Івана Франка Олег Шаблій, професорка Українського католицького університету Ярослава Мельник і доцент кафедри Східноєвропейської історії Гельсінського університету Йоганнес Ремі, професорка Міланського університету Марія Грація Бартоліні, професор кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка Ігор Сердюк, професор Дрогобицького педагогічного університету ім. Івана Франка Леонід Тимошенко.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.