УІНП презентував документальний фільм про Всеволода Змієнка. ВІДЕО

Південний міжрегіональний відділ УІНП презентував короткометражне відео присвячене українському військовикові, учаснику Української революції 1917-1921 років Всеволоду Змієнку "Дві війни одного одесита".

Про це йдеться на сторінці УІНП.

 

У стрічці розповідається про події оборони Замостя 1920 року – однієї з ключових битв радянсько-польської війни, де українці та поляки спільними зусиллями перемогли більшовицькі війська. Всеволод Змієнко на час участі в обороні Замостя був начальником штабу Шостої стрілецької дивізії Армії УНР.

Документальний фільм розробила студія ONYKO Films. Ініціаторами та координаторами інформаційно-просвітницької кампанії виступив Південний міжрегіональний відділ Українського інституту національної пам'яті.

Консультантами ролику виступили доцент кафедри Історії України ОНУ імені І.І.Мечникова Володимир Полторак та начальник Південного міжрегіонального відділу УІНП Сергій Гуцалюк.


Зазначається, що Всеволод Змієнко народився в Одесі 16 жовтня 1886 року. Серед військових Української Народної Республіки він відомий як організатор українського війська на Одещині в 1917–1918 роках, керівник військової розвідки УНР в екзилі, визначний воєначальник та активний діяч української еміграції.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.