У Рівному реставратор відтворив персні часів Київської Русі. ФОТО

Дві версії перснів часів Київської Русі, знайдених археологами на Волині, відтворив рівненський умілець-реставратор.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомив дослідник історії краю, ініціатор створення парку історичної реконструкції "Городище "Оствиця", що у Рівному, Юрій Ойцюсь.

 

"Торік на замовлення культурно-археологічного центру "Пересопниця" археологи в урочищі Пастівник робили розкопки, під час яких знайшли різночасові скляні й металеві прикраси.

Серед них – кілька перснів, датованих XII-XIII століттями. Вони траплялись під час досліджень на полі Берестецької битви. Копію-репліку двох таких перстенів і виготовив рівненський майстер-реставратор Ігор Лисиця", - розповів Ойцюсь.

 

За його словами, для парку історичної реконструкції "Городище "Оствиця", що у Рівному, – це вже не перший археологічний артефакт.

Так, у майстерні, що діє на території парку, умільці виготовили версії ножа, знайденого на Дорогобузькому городищі у 80-х роках минулого століття в культурному шарі часів погрому міста монголо-татарами в середині ХІІІ ст.

 

Відтворено і романський меч того ж століття, тогочасні фібули-застібки. Окрім цього, у парку історичної реконструкції за архівними матеріалами виготовлять давні побутові, ужиткові речі. Зокрема, це – варязькі стіл і скриня.

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.