У Києві відтворили зустріч 1-го Українського з американцями в 1945-му (ФОТО)

Фоторепортаж ІП: 280 червоноармійців і 40 західних союзників проти 180 німців. "Все! - авторитетно сказав один із ліцеїстів. - Гімн Радянського Союзу заграли, значить, більше нічого не буде".

Олексій Войтенко: "Кияни почали глумитися над пам'ятниками Сталіну..."

"Маленька людина" завжди винна в усьому в очах влади. Ми також виявилися винуватими через те, що залишилися в Києві і здалися на милість переможців. На вулицях почалися антирадянські вакханалії, їх проводили колишні радянські люди...

Православного "рабина" з Сатанова визнала влада. Тепер потрібні гроші на синагогу

Завдяки публікації на ІП ентузіаст, який взявся охороняти закинуту пам'ятку архітектури - синагогу-фортецю XVI сторіччя, отримав офіційне визнання. А влада звернула увагу на проблеми реставрації унікальної споруди.

Холодна війна за Крим. Як ділили флот у 1990-х

Разом із Чорноморським флотом Росія намагалася втримати й територію його дислокації. У 1992-94 рр в Севастополі доходило й до диверсантів з фугасами, і до панічних чуток про "загони нациків". До офіцерів Нацгвардії підходили залякані пенсіонери з проханням "не вбивати хоча б дітей".

Зброя Перемоги: чим воював солдат Третього Українського фронту

ІП пропонує поглянути на спорядження і зброю радянського солдата, який був на передньому краю боротьби з німецькими окупантами. У що був вдягнутий і чим воював сержант розвідки 74-ої Нижньодніпровської стрілецької дивізії.

Професор Олександр Лисенко: "Найбільше трофейного обладнання отримав Донбас"

Прямі людські втрати України від Другої світової ми оцінюємо у 8-10 млн., а демографічні - в 10-13 млн осіб.

Вадим Дивнич: Моя свічечка до майських празників

Дозвіл Верховної Ради знову розвішувати червоні прапори спокушає малих українців немалою мірою - так що було б ліпше, якби їй на шию повішено було харківські угоди і втоплено у глибині моря десь побіля Севастополя.

Блаженніший Любомир: "Війна увійшла в моє життя 1 вересня 39-го, коли на Львів упали перші бомби"

У чергову річницю закінчення Другої світової війни у Європі Любомир Гузар, глава УГКЦ (2001-2011), дає оцінку подіям війни та розмірковує про феномен історичної пам'яті.

Борис Артемов: Два життя і одна перемога Юхима Айзенберга

Шансів майже не було - і хто зможе засудити їх за те, що вони підготувалися до найгіршого? Комісар зняв з себе закривавлену гімнастерку, а солдати-євреї взяли в убитих товаришів-неєвреїв червоноармійські книжки. Там мій батько Юхим Айзенберг на все життя став Віктором Артемовим.

Ярослав Грицак: У Другій світовій українців об'єднують не герої, а жертви

У нас не є можливим великий спільний міф перемоги. Від 1914 до 1945 тут насильницькою смертю загинули кожен другий чоловік і кожна четверта жінка. Українцям варто не "святкувати" перемогу. Достойніше і чесніше було б ушанувати пам'ять численних жертв.

Олеся Ісаюк: Бий своїх... Немирні думки на тему примирення

Уся ця так звана "війна українців з українцями" почалася і тривала не з вини українців, з якої б сторони вони не стояли. Українці вбивали самі себе, перебуваючи в складі іноземних армій - російської, радянської, німецької, австрійської, польської...

"Я смущенъ былъ въ Кіевѣ извѣстіемь, что Межигорье будетъ продаваться..."

"...Неужели и въ самомъ дѣлѣ Межигорье нынь достанется не въ распоряженіе Печерской лаври, а въ собственность какого-нибудь торгаша?" Текст 1865 року.

Лариса Чернишенко: "Щоб не боятися обстрілів, треба бути чимось зайнятим"

Моя мама мала носа з горбочком, як Роза, і сказала німцю, що це її сестра. Німецький офіцер нічого не сказав. Але одного разу він прибіг до нас дуже схвильований. Відчайдушно жестикулював й волав, вказуючи на Розу: "Гестапо! Гестапо! Юде! Ховать юде!".

КГБ і західні атомні монополії спільно приховували наслідки Чорнобиля

Після року інформаційної блокади Комітет державної безпеки (КГБ) СРСР виявив, що для поширення потрібної інформації за кордоном можна використовувати й "клятих капіталістів", для яких правда про масштаби аварії була фінансово незручною.

Вахтанг Кіпіані: "Кожну більш помітну подію занотовуємо для прийдешніх часів..."

Сімдесят років тому журнал "Український тиждень" з Праги писав про внутрішню політику та міжнародну ситуацію - скажімо про те, що на Західній Україні є 200 тисяч партизанів і Європа не матиме покою; скаржився на дорожнечу та непунктуальних читачів, які не поспішають поновити передплату...