Спецпроект

КГБ і західні атомні монополії спільно приховували наслідки Чорнобиля

Після року інформаційної блокади Комітет державної безпеки (КГБ) СРСР виявив, що для поширення потрібної інформації за кордоном можна використовувати й "клятих капіталістів", для яких правда про масштаби аварії була фінансово незручною.

Про це пише у колонці "Історія з грифом "Секретно" для ТСН.ua Володимир В'ятрович.

"Перше скупе повідомлення про вибух Кремль дозволив оприлюднити 28 квітня 1986 року, після тиску Швеції, фахівці якої зафіксували на своїй території підвищену радіацію", - повідомляє історик.

Тим часом на Заході піднімається справжня інформаційна хвиля про аварію в Чорнобилі (перше інформаційне повідомлення 28 квітня 1986 року в програмі ABC News).

Перший телесюжет про Чорнобиль на Заході (ВІДЕО)

В'ятрович зазначив, що документи КГБ показують, як керівництво Кремля намагалося з допомогою спецслужби контролювати іноземних журналістів.

Наприклад, вказує В'ятрович, першим ЧАЕС відвідали американці - аж 23 лютого 1987 року. КГБ звітував, що хоч професор Гарвардського університету Уілсон Роберт і кореспондент "Лос Анджелес Тайм" Робер Шпір з'їздили на ЧАЕС, проте виміряти рівень радіації їм не дали.

Радянська влада "для заперечення розгорнутого буржуазними засобами інформації пропагандистського галасу довкола аварії на ЧАЕС" запрошувала журналістів комуністичних видань.

"Але швидко чекісти усвідомили, - пише В'ятрович, - для поширення потрібної їм інформації можна використовувати не лише ідеологічних союзників, але й "клятих капіталістів", для яких правда про масштаби аварії була фінансово незручною".

Наприклад, у документах КГБ є інформація, що 24 квітня 1987 року в 30-кілометровій зоні ЧАЕС перебували журналісти американської телекомпанії СBS.

Після їхньої роботи КГБ звітував: "Знімальна група зацікавлена у висвітленні ліквідації аварії у вигідному для нас світлі у зв'язку з наміром власників атомних станцій Заходу довести безпеку їх подальшого використання".

Історик пише, що через кілька місяців від початку організованих вояжів закордонних журналістів в Чорнобильську зону в КГБ із задоволенням констатували: більшість публікацій в іноземних медіа після квітня 1987 року "мають об'єктивний і доброзичливий характер", що "пояснюється зацікавленістю західних монополій у зв'язку з тим, що матеріали про події на ЧАЕС викликали масовий рух серед населення їх країн з вимогами заборонити будівництво об'єктів атомної енергетики".

"Тим часом людей вбивала відсутність елементарних відомостей, які могли запобігти багатьом нещастям. Лише у січні 1994 року Україна прийняла Закон "Про державну таємницю", який заборонив засекречування будь-яких відомостей про екологічні катастрофи", - підкреслив В'ятрович.

Лютнева драма президента Бенеша

За столом в кабінеті президента Чехословаччини на Празькому Граді сидів сивий хворий чоловік. Президенту Едвардові Бенешу було лише 63 роки, проте постійні хвороби і тиск з боку політичних опонентів цілковито виснажили його. Президент щойно підписав призначення нового комуністичного уряду. Його держава, яку він власноруч засновував, будував і за яку бився десятиліттями, провалювалася в морок комуністичної диктатури. І під вироком Чехословаччині стояв його, Едварда Бенеша, підпис. Одного з найбільших демократів в історії центральної Європи ХХ століття.

Панас Мирний у 1917 році. Живий і голодний статський радник

Ні, Панас Мирний не помер у ХІХ столітті. Він та Іван Нечуй-Левицький - два письменники-класики, хто пережив революцію. І хоча його роман "Хіба ревуть воли, як ясла повні" вивчали в школі всі без винятку покоління українців, для більшості цей факт - неабияка новина.

Сергій Гірік: гасла УНР нагадували більшовицькі

Інтерв'ю з кандидатом історичних наук, вченим секретарем Української асоціації юдаїки Сергієм Гіріком

Партії «хамелеони»

В Україні зареєстровано 352 політичних партії. За цим показником вона посідає перше місце в Європі. Однак партії у нас не лише активно реєструються, а й перейменовуються. 44% діючих партій хоча б раз за історію існування змінили свою назву. В останні роки кількість перейменувань партій перевищує кількість нових реєстрацій.