До польського Сейму внесли законопроект, який передбачає кримінальну відповідальність за заперечення участі українців у Голокості та вбивствах поляків під час Другої світової війни.
Волинь у 1943-му була абсолютним пеклом. Майже усі євреї та роми були знищені. На додачу – УПА почала вбивати поляків, а поляки почали чинити репресії у відповідь. Але у цьому страшному місці в той час знайшлись люди, які постали на вершині людяності. Вони ризикували своїм життям, щоб урятувати сусіда, або хоча б якось йому допомогти.
Для декого у Польщі українське походження однієї із найбільш заслужених діячок Солідарності досі викликає роздратування. Вона ніколи не говорила публічно про своє коріння. Чому?
І обивателям, і політикам обох країн слід нарешті мати перед очима не так звані "правди", а всебічну картину причин і наслідків українсько-польського конфлікту. Лише вона має значення як передумова подальшого будівництва приязних двосторонніх стосунків на раціональних підставах взаємоповаги й користі. Все інше – дешева пропаганда.
Теоретично десятки російських БТРів можуть взяти курс на Київ. Існує маса сценаріїв, як зіграти на кримському питанні, вчинити серію провокацій, дестабілізувати ситуацію у Криму — і далі відбувається черга подій, яка закінчувалася б тільки тим, що у Києві спускається український національний прапор.
Орест Субтельний пішов із життя 24 липня 2016 року. Його книжка "Україна: Історія" визнана однією з найвпливовіших книжок, виданих Університетом Торонто за 100 років його існування. Вона стала головним підручником історії для покоління, яке пережило падіння комуністичної системи і розпад СРСР.
Резолюція польського Сейму, щодо визнання Волинської трагедії "геноцидом", жодним чином не закриє міжнаціональну дискусію, як це припускають окремі польські політики. Навпаки, це відкриває новий етап українсько-польських стосунків. Деякі його ознаки вже на видноколі.
Польський Сейм сьогодні зранку прийняв резолюцію, у якій віддає данину пам’яті «жертвам геноциду, здійсненого українськими націоналістами» проти громадян міжвоєнної Польщі в 1943—1945 роках.
Рішення польського парламенту стало неприємним, але закономірним результатом наростаючої антиукраїнської істерії та небажання розібратися з важкою історією в Польщі, яку провокують політичні сили зокрема представлені в парламенті.
Сейм Республіки Польща 442 голосами депутатів при 10, які утримались, і жодному, хто був би проти, ухвалив постанову щодо встановлення "Національного Дня пам'яті жертв геноциду, здійсненого українськими націоналістами відносно громадян Другої Польської Республіки".
Чи може польська сторона зрозуміти, що УПА для нас – це як АК для них? Як би вони поставилися до того, щоб визнати АК злочинною організацією через злочини окремих учасників польського підпілля чи її боївок, котрі проводили "попереджувальні відплатні акції"?
У четвер, 21 липня польський Сейм обрав нового голову Інституту національної пам’яті Польщі (IPN). Ярослав Шарек заступить на цій посаді Лукаша Камінського.
Волинський злочин був геноцидом, це не підлягає дискусії — заявив у середу з трибуни Сейму Міхал Дворчик (правляча партія "Право і справедливість", ПіС), представляючи проект резолюції польського парламенту щодо Волинської трагедії.
Назріла необхідність нарешті виробити на найвищому державному рівні України і Польщі системну двосторонню політику примирення, яка би спиралася на конкретні політичні, економічні і гуманітарні проекти
Польський Сейм хоче встановити 11 липня Національним днем пам’яті жертв геноциду, здійсненого українськими націоналістами проти мешканців Другої Речі Посполитої, тобто міжвоєнної Польщі.