У варшавському архіві знайшли картотеку на 20 тисяч червоноармійців у складі Війська Польського

У Військово-історичному бюро Республіки Польща (раніше – Центральний військовий архів) у Варшаві виявили картотеку, що містить 20 тис. анкет солдатів Червоної (Радянської) армії, спрямованих на службу до Народного Війська Польського.

Про це повідомляє Monitor Info з посиланням на "Польське радіо для закордону". Оскільки раніше документи не були обліковані, доступними вони стали тільки зараз.

"Тут знаходяться приблизно 20 тис. особових анкет, які ми зараз скануємо, деякі з них дуже об’ємні. Декотрі я вже опублікував. Частина їх містить фотографії і по 3–4 сторінки детальних даних", – розповідає директор ВІБ і член колегії Інституту національної пам’яті (ІНП), професор Славомір Ценкевич.

Досліджуючи знайдені матеріали, ВІБ натрапило на чергові 8 тис. особових папок військовослужбовців Червоної (Радянської) армії.

"Я не здогадувався про те, що кадровики Червоної армії безпосередньо документували проходження служби солдатами Червоної армії, направленими до Польської народної армії. Навіть писав про це у своїх публікаціях. А виявляємо, що на цих 20 тис. солдатів, анкети яких у нас уже є, маємо ще приблизно 8 тис. папок", – додав професор Ценкевич.

Як пише сайт ucrainarma.org, радянські солдати солдати почали з’являтися в армії комуністичної Польщі з моменту формування її 1-ї дивізії в СРСР. У березні 1944 року сформований 1-й корпус Польських збройних сил в СРСР передислокувався до українських Сум. Пізніше всі польські військові формування на території СРСР об’єдналися в 1-шу Польську армію, де служило до 40 % українців.

Мобілізації до Польської армії в СРСР здійснювалися зокрема й з українського Поділля в 1944 і в 1945 роках навіть після того, як армія облишила терени СРСР. Остаточного вигляду Народне Військо Польське набуло 29 липня 1944 року після об’єднання Польських збройних сил в СРСР та партизанської комуністичної Армії Людової.

Керівник ВІБ вважає, що найважливіше – дослідити, хто з радянських офіцерів залишився у комуністичній Польщі і влився в суспільство. "Також наскільки ці люди (…) причетні до створення групи, середовища, яке ще за Народної Польщі, а, може, навіть після 1989 р, вже за вільної Польщі, вело відповідну діяльність для реалізації радянських, а потім і російських інтересів", – заявив професор.

Окрім цього, ВІБ знайшло і передало в ІНП документи першого післявоєнного керівника розвідувального відділу Генштабу народної Польщі (1944—1945) полковника Никанора Голосницького (псевдо "Озга"), службовця Головного розвідувального управління Генштабу СРСР.

Після завершення проекту картотеку архіву, що налічує понад 20 тис. реєстраційних карток, планують зробити доступною для дослідників в електронній версії.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.