У Харкові встановили меморіальну дошку засновнику сучасної Польщі Юзефу Пілсудському. ФОТО

Пам’ятний знак на честь керівника Польської соціалістчиної партії та Голови Польської держави було встановлено 15 листопада.

Дошка прикрашатиме стіну Української інженерно-педагогічної академії на вул. Університетській, 16, передає офіційний сайт Харківської міської ради.

Саме на її місці розташоувалася перша будівля Харківського імператорського університету, на медичному факультеті якого Юзеф Пілсудський навчався в 1885—1886 роках.

Подію приурочено до Дня незалежності Польщі 11 листопада.

 

"Юзеф Пілсудський — перший державний діяч, який заявив, що Україна повинна бути незалежною. Сьогодні це дуже значущі слова для кожного українця. Харків тісно пов'язаний з Польщею, ми цінуємо дружбу наших країн, побратимські відносини з містом Познань і співробітництво з іншими польськими містами.

Щорічно ми разом схиляємо голови на Меморіалі жертвам тоталітаризму біля могил поляків і українців. У День незалежності Польщі, 11 листопада, разом з Генконсулом Республіки Польща Янушем Яблонським ми посадили дерево в парку Горького як символ дружби між нашими країнами. І я впевнений, що сьогоднішня подія дасть ще один поштовх до розвитку наших міжнародних відносин", — зазначив заступник харківського міського голови Ігор Терехов, присутній на церемонії.

 

Крім нього в урочистій церемонії також узяв участь Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Польща в Україні Ян Пекло, який зазначив:

"Це дуже емоційний день для мене. Батько моєї матері дружив з Юзефом Пілсудським. Я сердечено вдячний всім, хто допоміг зробити все, щоб ця меморіальна дошка з'явилася на цій будівлі".

Автором меморіальної дошки став харківський скульптор Олександр Рідний.

ДОВІДКА:

Юзеф Пілсудський (1867—1935) — член Польської соціалістичної партії, засновник Польської військової організації та Польських легіонів (1914—1918) у складі австро-угорської армії, що боролися за незалежність Польщі під час Першої світової війни.

У 1918—1922 роках — Голова Польської держави, маршал Польщі. У 1926—1928 та 1930—1935 роках — прем’єр-міністр Польщі. У сучасній Польщі Пілсудський вважається одним із батьків відродженої Польської держави.

Ставлення Пілсудського до України було неоднозначним. З одного боку, він підтримував уряд УНР та її армію. З іншого, — за його правління Польща загарбала Західну Україну, де здійснювала політику дискримінації українців.

Раніше повідомлялося, що в Житомирі відкрили меморіальну дошку на честь українсько-польського союзу проти більшовиків.

Дивіться також:

Союз Петлюри і Пілсудського. Як це було

1921: Пілсудський вибачається перед солдатами Петлюри (ВІДЕО)

Пілсудський, Петлюра та інші люди, які примиряли Україну і Польщу

"Інтеграція галицьких українців до Польської держави у 1920-1930-ті рр."

Гордіїв вузол. Українська проблема в ІІ Республіці Польській

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.