У Харкові встановили меморіальну дошку засновнику сучасної Польщі Юзефу Пілсудському. ФОТО

Пам’ятний знак на честь керівника Польської соціалістчиної партії та Голови Польської держави було встановлено 15 листопада.

Дошка прикрашатиме стіну Української інженерно-педагогічної академії на вул. Університетській, 16, передає офіційний сайт Харківської міської ради.

Саме на її місці розташоувалася перша будівля Харківського імператорського університету, на медичному факультеті якого Юзеф Пілсудський навчався в 1885—1886 роках.

Подію приурочено до Дня незалежності Польщі 11 листопада.

 

"Юзеф Пілсудський — перший державний діяч, який заявив, що Україна повинна бути незалежною. Сьогодні це дуже значущі слова для кожного українця. Харків тісно пов'язаний з Польщею, ми цінуємо дружбу наших країн, побратимські відносини з містом Познань і співробітництво з іншими польськими містами.

Щорічно ми разом схиляємо голови на Меморіалі жертвам тоталітаризму біля могил поляків і українців. У День незалежності Польщі, 11 листопада, разом з Генконсулом Республіки Польща Янушем Яблонським ми посадили дерево в парку Горького як символ дружби між нашими країнами. І я впевнений, що сьогоднішня подія дасть ще один поштовх до розвитку наших міжнародних відносин", — зазначив заступник харківського міського голови Ігор Терехов, присутній на церемонії.

 

Крім нього в урочистій церемонії також узяв участь Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Польща в Україні Ян Пекло, який зазначив:

"Це дуже емоційний день для мене. Батько моєї матері дружив з Юзефом Пілсудським. Я сердечено вдячний всім, хто допоміг зробити все, щоб ця меморіальна дошка з'явилася на цій будівлі".

Автором меморіальної дошки став харківський скульптор Олександр Рідний.

ДОВІДКА:

Юзеф Пілсудський (1867—1935) — член Польської соціалістичної партії, засновник Польської військової організації та Польських легіонів (1914—1918) у складі австро-угорської армії, що боролися за незалежність Польщі під час Першої світової війни.

У 1918—1922 роках — Голова Польської держави, маршал Польщі. У 1926—1928 та 1930—1935 роках — прем’єр-міністр Польщі. У сучасній Польщі Пілсудський вважається одним із батьків відродженої Польської держави.

Ставлення Пілсудського до України було неоднозначним. З одного боку, він підтримував уряд УНР та її армію. З іншого, — за його правління Польща загарбала Західну Україну, де здійснювала політику дискримінації українців.

Раніше повідомлялося, що в Житомирі відкрили меморіальну дошку на честь українсько-польського союзу проти більшовиків.

Дивіться також:

Союз Петлюри і Пілсудського. Як це було

1921: Пілсудський вибачається перед солдатами Петлюри (ВІДЕО)

Пілсудський, Петлюра та інші люди, які примиряли Україну і Польщу

"Інтеграція галицьких українців до Польської держави у 1920-1930-ті рр."

Гордіїв вузол. Українська проблема в ІІ Республіці Польській

Австралійські українці у В’єтнамській війні

Народились у Німеччині, жили в Австралії, воювали у В’єтнамі на боці США. Матеріали австралійського національного архіву, реєстр ветеранів, журнали бойових дій розкривають крихти інформації про покоління українських мігрантів, яке було створене однією війною та потрапило на іншу.

"Пам’ять може зробити нас людьми, які змінять Україну", - Максим Остапенко

Інтерв’ю з директором "Києво-Печерської лаври" для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Мене 2-річну витягнули з-під мертвої мами". Радіо Свобода побувало в селі Угли, що пережило Волинську трагедію

Сарни ‒ Український інститут національної памʼяті отримав звернення від польської громадянки Кароліни Романовської щодо можливості проведення пошуку та ексгумації останків членів її родини, яких убили 12 травня 1943 року. УІНП погодив ці пошукові роботи в селі Угли Рівненської області на 2025 рік. Радіо Свобода поїхало в село Угли, що у Сарненському районі Рівненщини, щоб дізнатися, що там нагадує про трагедію 81-річної давнини? Що залишилося у пам'яті місцевих жителів про ті страшні часи в роки Другої світової війни?

Осип Тюшка. 40 років поряд зі Степаном Бандерою

Він був одним із найближчих друзів Степана Бандери. Вони потоваришували ще під час навчання у Стрийській гімназії. Разом входили до керівних ланок у Пласті й ОУН, мали близькі ідейні переконання й погляди на національно-визвольних рух, одночасно відбували ув'язнення в гітлерівському концтаборі Заксенхаузен, спільно розбудовували структуру ОУН революційної після Другої світової війни і були об'єктами оперативних розробок кдб. Тільки роль і місце у тих чекістських планах і заходах для кожного відводилися різні.