Біля Новгорода демонтували меморіал полякам, які загинули у сталінських концтаборах

У Новгородській області РФ знесли пам'ятники польським військовополоненим, які загинули у 1940-х роках у концтаборі НКВС.

Про це повідомив Голова ОУН Богдан Червак.

"На Московії під Новгородом демонтували меморіал полякам, які загинули у сталінських концтаборах. Акт вандалізму здійснила місцева влада. Чого мовчить міністр закордонних справ Польщі Сікорський? Де обурення поляків? Чи поляки знають тільки про Волинь?", - зауважив Богдан Червак.

Репресованих ховали у спільних могилах на місцевому цвинтарі. Там знаходиться 177 загальні могили, у яких поховано, згідно з документацією табору, 465 особи (зокрема 306 німців, 96 поляків, 32 австрійці, 30 угорців).

Неподалік цвинтаря знаходиться меморіальний комплекс, присвячений польським в'язням табору. Невідомі зруйнували його, а таблички "Пам'яті поляків" та хрест зникли. Як пишуть російські ЗМІ, у знесенні пам'ятника брали участь кілька людей, які приїхали на вантажівці. Місцеві чиновники заявили, що подали заяву до поліції, але, на думку місцевих жителів, без дозволу влади меморіал не могли зруйнувати.

У посольстві Польщі в Москві заявили, що в таборі "було вбито понад 600 польських солдатів, депортованих з Польщі до СРСР у 1944-45 роках".

"Важко не помітити, що руйнація меморіалу практично збіглася з оголошенням рішення МЗС Росії про закриття Генерального консульства Польщі у Санкт-Петербурзі. У кожній релігії цвинтар – це священне, недоторканне місце. Марія Захарова, це та сама "болісна відповідь", про яку ви говорили після закриття російського консульства в Познані?" – йдеться у заяві дипмісії. 

У Новгородській області, за словами місцевих жителів, також було знищено меморіал військовополоненим німцям в Усть-Бринкіно та ще два пам'ятники на Бобрівських горах – полоненим угорцям та інтернованим полякам.

 

Полковник Альфред Бізанц. Нотатки з внутрішньої тюрми мдб урср

Доля Альфреда Бізанца схожа з історією австрійського ерцгерцога Вільгельма Франца фон Габсбурга-Лотрінґена, відомого як Василь Вишиваний, який став полковником Легіону УСС і зіграв помітну роль в українському національно-визвольному русі. Той так само починав успішну кар'єру в австро-угорській армії, потім командував різними формуваннями у складі Української галицької армії та Армії УНР, після завершення Другої світової був схоплений працівниками СМЕРШ у Відні, доправлений для провадження слідства до Києва та обвинувачений у співпраці з низкою іноземних розвідок.

Країна Газарія. Коли Чорне море було італійським

Найдавнішою європейською картою, дату виготовлення якої ми знаємо достеменно, вважають портолан П'єтро Весконті 1311 року. І на ньому, разом з рідною для картографа Італією, зображена й Україна – точніше північне узбережжя Чорного моря із Кримом.

"Бруд війни. Солдати на полі бою у Другій світовій". Уривок із книжки Мері Луїзи Робертс

Американська історикиня Мері Луїза Робертс пропонує інший погляд на Другу світову, зосереджуючись не на описі стратегій і битв, а на "соматичній історії" фронту — історії людського тіла. На основі мемуарів та свідчень учасників боїв у Нормандії, Апеннінах та Арденнах вона простежила, як тіло солдата водночас ставало і головним інструментом війни, і її найвразливішою жертвою.

Кіндрат Полуведько. Арешт у Харкові як відлуння гучного вбивства у Роттердамі

Після кількох бесід із чекістами Афанасій Іващенко став агентом на псевдо "Вчитель" і погодився ввести свого "товариша по партії" Павла Полуведька в коло керівних діячів закордонного центру УПСР у Празі. Для виведення за кордон їм придумали відповідну "легенду". Оскільки слідство за справою Кіндрата Полуведька завершилося і йому "світило" так само 5 років заслання у віддалених регіонах срср, перед друзями й колегами наочно продемонстрували сцену його відправлення до місця відбування покарання.