Дні київського терору. Документальний фільм 1919 року

Німеччина передала міністру закордоних справ 9 історичних фільмів про Україну. Серед художніх - один документальний. Про звірства більшовиків у 1919 році в Києві та Харкові.

 
Кадри з документального фільму

Короткометражка містить багато тіл загиблих, які мені дуже нагадують подібні кадри жертв чекістів у 1941 році у Львові та інших містах заходу України. І в 2022 році у Бучі та Ізюмі.

У кадр попали також тодішні вулиці української столиці, знищені опісля тими ж чекістами, зокрема старий Хрещатик, вулиця Інститутська. Зазначені і показані конкретні адреси - будинки, які московити використовували під свої катівні.

 
Кадри з документального фільму

Фільм пропагандистський (точніше два - друга половина про Харків), знятий денікінцями - звісно ж, без жодної згадки про українське військо, яке в серпні 1919 року першим зайшло в Київ.

Командування обʼєднаною українською армією - УНР та УГА - забороняло вступати в бій із потенційним, як тоді важалось протибільшовицьким союзником. Українці хотіли разом із "добровольчєскою армією" (тодішніми союзниками Антанти, яка їх озброювала і всебічно підтримувала) боротись проти червоних московитів...

Але білі чи червоні - однаково московити. Як казав Бандера - "з москалями немає спільної мови". Поки українці чекали на переговори, білі брали в полон українські підрозділи в Києві. Ті ж денікінці і тоді ж, коли знімався цей фільм, "уславились" аналогічними масовими стратами.

 
Кадри з документального фільму

Особисто був на могилі євреїв у Боярці, яких вони вбили в серпні того ж 1919 року. На відміну від червоних, навіть не ховались - Левко Чикаленко (син Євгена) описав у своїх спогадах, як денікінці вішали євреїв прямо на ліхтарних стовпах на вокзалі і Боярці. Українців білі і червоні вбивали одинаково, з ненавистю.

Було б добре переробити цей фільм з українськими тезами, вилучивши денікінську пропаганду. Зокрема в кадрі є той самий прапор, який Чорні запорожці скинули із будинку Київської мерії.

 
Кадри з документального фільму

Юрій Юзич: Коли створено Пласт? Не в 1912 році…

Донедавна усі запряжені члени Пласту одразу би сказали, що 12 квітня 1912 року. Однак після багатьох років досліджень істориків і дискусій Головна пластова булава цього року офіційно визнала нову дату: 21 квітня. Того дня було лиш створено гурток, який (невідомо коли), після складання пластової проби, склав пластову присягу.

Тарас Марусик : Поминальні дні на Байковому кладовищі

На толоці на Байковому кладовищі нас була невелика щопта - кілька співробітників Музею шістдесятництва, Олена Лодзинська, Олесь Біляєв, Олександр Ткачук, і приятель Музею, тобто я. Добре було б зробити таку толоку на поминальні дні традиційною, із залученням ширшої громадськості, адже окремі славні Українці не мають спадкоємців, які б могли доглядати за могилами — наприклад, славна свята українська родина Світличних.

Михайло Кальницький: Як 100 років тому керманичів київської міліції розстрілювали та садили за системну корупцію

Приводом для резонансного розслідування, що фактично обезголовило правоохоронні органи Києва і Київщини, стала порівняно незначна подія. У квітні 1925-го помічник начальника Київської губміліції Малишев несподівано отримав призначення до Черкас. Перед тим, як залишити попередню посаду, він мав відзвітувати про стан коштів місцевої промміліці. Аж раптом призначена для цього ревізія виявила певну нестачу.

Павло-Роберт Маґочій: Вшанування пам'яті Семена Глузмана – Слави

16 лютого 2026 року помер відомий український психіатр і дисидент Семен Глузман. Він відбув 10 років радянських концтаборів та заслання в часи СРСР. 16 квітня на Міжнародній конференції Української психіатричної асоціації в Києві вшанували пам'ять Семена Глузмана – Слави. Публікуємо промову друга Глузмана та голландського правозахисника Роберта ван Ворена.