12 липня (29 червня) 1917: Станція Ханженково на Донщині

У Ханженковому у 1917 р. діяла Українська робітнича громада

29-го червня с. р. тут була закладена "Українська Робітнича Громада". Завдання громади — обʼєднати всіх робітників Українців місцевих шахт, котрих є тут більш 2000 чоловік.

Обрали презідіум "громади" — головою тов. Івана Чижа, товаришем голови Тита Базилевича, писарем Виктора Конотопа і скарбником Хому Бутенка.

7-го липня на загальне зібрання "Української Робітн. Громади" зібралось більш 200 робітників. Рішили обʼєднатися з Овдіївською та Макеївською громадами і послати привітання Всеукраїнському з'їзді у Київї.

Доручено т. Конотопу Виктору зʼїздити у Харьків ознайомитися з діяльністю Харьківських українських організацій, купити літератури для книгозбірні громади, національний та червоний прапори, патрети Шевченка і инш.

Презідіум рішив вітати Універсал Центральної Української Ради, що обʼєднує всю організовану революційну Українську демократію і висловлює непохітну волю сеї демократії.

"Визнаємо Українську Центральну Раду революційним парламентом України. Вітаємо від щирого серця Український Генеральний Секретаріат і голову його т. Винниченка".

Робітнича газета, 1917, № 88, 19 липня (1 серпня), С. 4.

Рудольф Вайль: вакцина від Голокосту

Чистокровного етнічного німця Рудольфа Фредериковича Вайгля викликали до німецького губернатора Львова та передали пропозицію Гіммлера — переїхати до Німеччини, створити в Берліні власний інститут, очолити кафедру в університеті та отримати по війні Нобелівську премію. Йшов 1942 рік, німецькі війська стояли під Москвою, відмовлятися від такої блискучої пропозиції не було сенсу. До того ж Вайглю вже було 59, у такому віці не сперечаються з гіммлерами.

Перелом у Громадянській війні у США: Геттісберг й Віксберг

Кожне око бачило легіони ворога, могутню непереборну хвилю океану озброєних людей, яка неслася на нас! Полк за полком, бригада за бригадою виходять із лісу й поспішно займають своє місце в строю напоготові до штурму. Горда дивізія Пікетта і ще якісь частини стоять на їх правому фланзі. Багряні прапори лопотять, їхні вершники мчать галопом угору-вниз; стволи й багнети вісімнадцяти тисяч бійців виблискують на сонці — похилий ліс блискучої сталі.

Карл XII в Україні. Розповідь кароліна

Нашому Королю ворожили більше, ніж будь-якому іншому королівському сину у Європі. Усі ворожіння сходилися в одному: йому не посміхатиметься вдача і перемоги до тих пір, поки він не завоює Рим. І через те, що між назвами Рим і Ромни була не така вже і велика різниця, всі подумали, що передбачення здійснилося

Як ми перемогли тої весни?

Весна 2014-го. Завдяки чому Україна вистояла? Як віднайшла сили встояти серед підлих ударів, у хаосі зради і слабкості, помилок і дурниць, віроломства й невпевненості?..Відповідь лише одна — завдяки Людям! Завдячуючи Українцям — відомим і ні — сильним і звичайним, тим, котрі роблять те, що повинні. Тим, які знайшли в собі сили і мужність дати відсіч потужному й підступному ворогові.