12 липня (29 червня) 1917: Станція Ханженково на Донщині

У Ханженковому у 1917 р. діяла Українська робітнича громада

29-го червня с. р. тут була закладена "Українська Робітнича Громада". Завдання громади — обʼєднати всіх робітників Українців місцевих шахт, котрих є тут більш 2000 чоловік.

Обрали презідіум "громади" — головою тов. Івана Чижа, товаришем голови Тита Базилевича, писарем Виктора Конотопа і скарбником Хому Бутенка.

7-го липня на загальне зібрання "Української Робітн. Громади" зібралось більш 200 робітників. Рішили обʼєднатися з Овдіївською та Макеївською громадами і послати привітання Всеукраїнському з'їзді у Київї.

Доручено т. Конотопу Виктору зʼїздити у Харьків ознайомитися з діяльністю Харьківських українських організацій, купити літератури для книгозбірні громади, національний та червоний прапори, патрети Шевченка і инш.

Презідіум рішив вітати Універсал Центральної Української Ради, що обʼєднує всю організовану революційну Українську демократію і висловлює непохітну волю сеї демократії.

"Визнаємо Українську Центральну Раду революційним парламентом України. Вітаємо від щирого серця Український Генеральний Секретаріат і голову його т. Винниченка".

Робітнича газета, 1917, № 88, 19 липня (1 серпня), С. 4.

Несуверенні нації. Як Україна стала засновницею ООН?

Ті, хто грає у різновид шахів із назвою «Ялта», знають, наскільки цінними (але непевними) бувають тимчасові альянси. Гру придумали після Ялтинської конференції і назвали на її честь.

Історія на львівському Форумі видавців. РОЗКЛАД

У Львові розпочався 26-й Форум видавців. "Історична правда" традиційно обрала серед сотень заходів ті, що пов'язані з історією.

Пропаганда «Золотого вересня». Навіщо комуністи переклали на «мову» народних пісень заяву Молотова?

Невдовзі після "Золотого вересня" на західноукраїнських землях, що стали тепер радянськими, почали виникати "народні" пісні й вірші про "батька-Сталіна" та "польських панів". Така творчість, попри свій вдаваний "стихійний" характер, виходила напрочуд схожою на повідомлення ТАСС чи передовиці "Правди".

Єрусалим у серці Африки

"Остерігаюся писати про них, бо мені просто ніхто не повірить, але присягаюся, що пишу щиру правду..." Як скельні церкви Лалібели увічнили їхнього творця і позбавили влади його нащадків