5 грудня 1919: Отаманові Омеляновичу-Павленку

5 грудня 1919 р. Головний Отаман Армії УНР Симон Петлюра призначив командувачем Дієвої Армії Михайла Омеляновича-Павленка

Голова Директорії УНР

5 грудня 1919 року

Ч. 101

м.Н.Чортория

Отаманові Омеляновичу-Павленку

У звязку з новим завданням, що покладається на Дієву Армію наказую Вам приступити до виконання обовязків Командуючого Дієвою Армією, одночасно продовжуючи кермування Запорізькою Групою

Дальнійші вказівки відносно діяльности Армії Ви маєте одержувати від мене через Уряд УНР. Заступником Вашим призначаю Отамана Юрка Тютюнника, котрого Ви повинні про це повідомити.

Головний Отаман Військ УНР Петлюра

Начальник Штабу Отаман Юнаків

ЦДАВО України. Ф. 1429. Оп. 2. Спр. 1. Арк. 38.

Михайло Омелянович-Павленко
Михайло Омелянович-Павленко
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 0-183093

Теми

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.