8 грудня 1917: Залізне підтримує Центральну Раду, а не більшовиків

Постанова Залізнянської сільської громади

В селі Залізному, Бахмутського повіту на Катеринославщині на загальному зібранні сільської громади постановили таке:

1) На території Укр. Народньої Республіки визнаємо єдину владу Українську Центральну Раду.

2) Урядом на Україні визнаємо тільки Укр. Генеральний Секретаріат.

3) Щиро вітаємо третій Універсал Укр. Центр. Ради.

4) Рішуче протестуємо проти того, щоб нашу територію Української Народньої Республіки розділяли на колонії, як напр.: щоб Донецько-Криворіжський Басейн прилучили до Російської Республіки з містом Харьковом (Постанова краєвого з'їзду Рад Робітничих Депутатів 17-го листопада 1917 року).

5) Цілком підтримуєм постанову Української Центральної Ради про скликання Укр. Установчої Ради.

6) Просимо Укр. Центральну Раду негайно зробити розпорядження, щоб усих вояків, які приїхали до нас у село забрали звідціля, тому що вони тут зовсім непотрібні (для оборони ми маємо "Вільне Козацтво" й безладдя тут нема), а вони тільки руйнують нашу продовольчу справу.

7) Прохаємо Укр. Центральну Раду роспочати марні переговори.

Нова рада, 1917, № 203, 8 грудня, С. 2.

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.

Сталінська "боротьба з бандитизмом". Раунд перший: 1944

Нищівної поразки в бою з бригадою УПА-Північ "Помста Базару" зазнав підрозділ 1-го батальйону 220-го прикордонного полку НКВД. Підрозділ був оточений, розчленований на кілька груп і майже в повному складі знищений. Бій стався в річницю страти ЧК учасників Другого зимового походу Армії УНР у 1921 році під с. Базар. Так бригада УПА символічно відплатила чекістам за смерть українських вояків.