17 березня 1917

17 березня 1917: Утворення Української Центральної Ради

Всю боротьбу за національне визволення українського народу доведеться українському суспільству винести виключно на власних плечах, без допомоги з чийого б то не було боку.

Активні сили українського визвольного руху в перші ж дні революції поставили на порядок денний питання про утворення українського національно-культурного і політичного центру.

Ініціятиву закладення такого центру взяли на себе члени товариства українських поступовців, серед яких перед вели будучі українські соціялісти-федералісти.

За їх проводом і було утворено в Київі в перших числах березня (ст. ст.) "Українську Центральну Раду".

Закладено було Ц. Раду по зразку загально-російських "комітетів обʼєднаних громадських орґанізацій" з тою тільки ріжницею, що рада мала бути не мійським чи ґуберніяльним центром, а всеукраїнським.

Через це до складу ради спочатку ввійшли делегати мійських київських українських культурно-просвітних, громадських і політичних установ, а також і тих всеукраїнських установ, які мали свої центральні осередки в Київі (представники політичних партій, кооперацій духовенства, вчителів, студентів, вояків).

Якогось певного, заздалегідь виробленого пляну діяльності Центральна Рада на початку свого істнування не мала. Так само не був усталений і склад. І це вийшло потім як раз на добре.

Склад Ради, її завдання і методи роботи еволюціонували без великих внутрішніх перешкод разом з розвитком української революції.

Українська Центральна Рада створена у приміщенні українського клубу "Родина" на вул.Володимирській. Ця будівля - на фото зліва.

Спочатку її робота обмежувалась тим кругом завдань, який намічався в постановах, повідомленнях і відозвах українських поступовців, про які ми вже згадували вище.

Але чим далі, то круг завдань її все ширшав, набіраючи що раз все більш національно-політичного характеру.

Роботу свою Центральна Рада повела під проводом проф. М. Грушевського (що приїхав до Київа з заслання в березні місяці і ще перед цим заочно був обраний головою Центр. Ради), якому в перші часи — в періоді формування Ради і перших її кроків — допомагали В. Коваль і X. Крижановський (представники кооперації), Д. Антонович (у. с.-д.) і представники української студентської молоді (пані Скрипник).

Порівнюючи через дуже короткий час, було протягнуто нитки поєднання між Українською Центр. Радою і ріжноманітними українськими культурно-просвітними, кооперативними, громадськими, військовими, професійними і політичними організаціями, що істнували на Україні і поза Україною: на Кавказі, в Сібіру, в Московщині, і навіть, в Америці.

Національні комітети, ради, "Просвіти" і спілки, що виникли в ріжних місцевостях України, посилали своїх делегатів до Центральної Ради, то для участи в її роботі, то для взаємної інформації і одержання від Ради вказівок, вважаючи Центральну Раду своїм керуючим центром.

Популярність Центральної Ради зростала надзвичайно швидко, особливо в селянських і салдатських масах.

Народні маси з надзвичайним довіррям горнулись під її крило, вважаючи Раду своєю заступницею та провідницею.

Христюк П. О. Замітки і матеріали до історії української революції: 1917—1920 рр.: у 4 т. Т. 1. — Wien: б. в., 1921. — С. 15-16.

Петлюрівська Покрова. УНР на краю безодні

У жовтні 1919 року керманичі УНР уперше за весь час революції організували привселюдну урочисту присягу на вірність українській республіці. Ця подія залишила слід у пам`яті багатьох учасників визвольних змагань, хоча й не змінила перебіг війни за українську державність.

Генерал Петро Григоренко. Таврія, Москва, "психушка", Нью-Йорк

Радянський офіцер, комуніст, антисталінст, жертва каральної психіатрії, захисник і друг кримськотатарського народу, член Московської Гельсінкської Групи і Закордонного Представництва УГГ, а також син, чоловік і батько – це лише частина ролей, які довелося прожити уродженцю Запоріжжя.

"Невидима рука" олігархії. Кому англійці мають бути вдячні за "Велику хартію вольностей"

Ніхто не може бути покараний інакше, аніж за рішенням суду. Податки мають стягуватися лише за згодою тих, хто їх сплачує. Депутат повинен бути захищений від переслідувань з політичних міркувань. Все це ще в 1215 році було зафіксовано у "Великій хартії вольностей".

Свято присяги УНР

"Всі оглядаються назад і дивляться на вулицю, по якій проноситься кілька автомобілів: "Он Петлюра... Спереду... " 14 жовтня 1919 року у тимчасовій столиці УНР Камʼянці-Подільському відбулась урочиста присяга чиновників та війська