8 липня 1917

8 липня (25 червня) 1917: Луганськ. Перший український з’їзд

"Признать зараз же Українську Центральну Раду своїм найвищім адміністративним урядом"

25 го червня ц. р. відбувся в місті Луганську повітовий з'їзд всіх волостних та сільських кооперацій, скликаний агітаційною комісією, українського т-ва „Просвіта".

На порядку дня було перше прочитання Універсала, а далі доклади історичний, економично-політичний та шкільно-просвітний.

Після звичайного привітання гостей прибувших із волостей, сіл та „Просвіт", головою „Просвіти» д. Лисенком, відкривається засідання з'їзду, вибраним головою д. Н. Стефановичем.

Д. Стефанович на початку з'їзду дає короткій звіт про працю з перших днів революції, аж до сьогодня, Укр. Центральної Ради, а дальше звертається до присутних з проханням, щоб уважно вислухали голос нашої Центральної Ради, Універсал.

Універсал читає писарь з'їзду д. Паньківський, під час коли всі гості вислухують його піднявшися з своїх місць.

„Просвіта" пропонує приняти слідуючі обмірковані нею резолюції що до Універсалу:

1) Урочисто привітать цей голос нашої найвищої на Україні власті;

2) а) Признать зараз же Українську Центральну Раду своїм найвищім адміністративним урядом, б) і звернутися негайно, до всіх урядів в повіті, т. є. до городської, земської та всіх волостних управ, як теж і кооперації, щоб вони обов'язково признали Українську Центральну Раду за найвищий адміністративний орган на українській землі;

3) Назначення податків на громадян українців, згідно з потребами Укр. Центр. Ради.

Всі присутні вітають Універсал бурними оплесками та гучним далеко-лунаючим „слава!“.

Микола Стефанович - голова першого українського повітового з’їзду у Луганську, один із засновників луганської Просвіти, співробітник повітового земства.
Микола Стефанович - голова першого українського повітового з’їзду у Луганську, один із засновників луганської Просвіти, співробітник повітового земства.

Дальше приступає з'їзд до обмірковування другої і третьої резолюції, винесених „Просвітою".

З'їзд одноголосно признає Українську Центральну Раду, як свій найвищий адміністративний уряд на українській землі. Що до третьої резолюції завязуються довгі дискусії.

Голова з'їзду д. Стефанович такої думки, що, як ми розішлем Універсал та відозви до укр. сільського населення це буде досить, щоб українське селянство розбудилося з національного сну.

Що до третьої резолюції, обміркованої „Просвітою" з'їзд так і не виносить ніякого рішучого слова, а оставляє вирішення грошевих зборів на «Просвіту» на майбутній повітовий комітет.

Після короткої перерви засідання починаються доклади. Після докладів виказується коротка дискусія по поводу програми укр. школи.

Намагаються деякі зараз випрацювати програму, але це викликає протести і питання відкладаються на слідуючий з'їзд, якій має відбутися 23-го липня ц. р.

П'яте й останнє засідання з'їзду - вибори повітового комітету, котре відкладається до слідуючого з'їзду, з тою порукою, що „Просвіта" вибере з поміж своїх, тимчасовий чисто організаційний комітет, якій би підготовив на 23-е липня з'їзд.

Тим з'їзд скінчиться. Присутні відспівують „Заповіт" Шевченка й голосним „Слава" - на честь України покидають помешкання з'їзду.

Нова рада, 1917, № 84, 9 (22) липня

Восьме травня. Чому полеглих згадують у тиші

8 травня 1919 року лондонський часопис Evening News надрукував лист одного з своїх дописувачів із міркуваннями про те, як краще відзначити «День миру» - тобто першу річницю завершення світової війни. Його автор закликав започаткувати нову загальнонаціональну традицію - згадувати загиблих у війні хвилинами мовчання.

Вінстон Черчилль: "Совєтська загроза вже замінила собою нацистського ворога…"

На тлі 80-ї річниці завершення Другої світової війни варто згадати про одну з ключових постатей тих подій – прем'єр-міністра Великої Британії Вінстона Спенсера Черчилля – харизматичного політика, який понад усе в своєму житті нероздільно й повсякчас дбав про свій власний престиж та престиж Великої Британії, а перемогу над її ворогами вважав своєю власною справою, зумівши реалізувати з блискавичною енергійністю свою дитячу мрію – за умови можливості мати два життя – одне прожити як політик, друге – як воєначальник.

Літерна справа нкдб "Казачі полки"

Про російські казачі частини, що воювали на боці нацистської Німеччини, москва намагається не згадувати взагалі, особливо напередодні відзначення 80-ї річниці від дня перемоги у війні. Серед документів, датованих 1944–1945 роками, в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігається літерна справа під назвою "Казачі полки".

Сходіть на кладовище. Уривок з книжки "А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?"

Книжка «А тепер і спитати немає в кого», що незабаром вийде у видавництві Лабораторія, — це практичний путівник у світ генеалогії, що допоможе крок за кроком зібрати і зберегти навіть найменші уламки родинної пам’яті. З чого розпочати дослідження свого роду, як шукати інформацію, аналізувати документи, працювати з архівами, фотографіями і ДНК-дослідженнями — українська етнологиня Анна Ніколаєва детально і водночас доступно пояснює, як дізнатись більше про власну родину і зрозуміти себе.