29 вересня 1917

29 вересня 1917: Свято відкриття Баришпільської української гімназії

29-го вересня 1917 року урочисто відчинено українську гімназію в Борисполі

29-го вересня цього року о 4 годині дня урочисто відчинено українську гімназію в Баришполі.

Почалось свято молебнем, який одправили три священики при співах хору Баришпільської «Просвіти», при чім євангеліє було прочитано по українськи і проголошено в кінці молебна многі літа Центральній Раді українського народу.

Перед одправою закононавчителем в промові з‘ясовано велике значіння цього мента і цеї національної справи.

По молебні п. директор нововідчиненої гімназії М. Демяновський, оголосивши гімназію відкритою, сказав палку промову про нові педагогичні основи в рідній школі, а також дякував представників Баришпільського громадянства, особливо згадавши енергійного діяча д. Кіріченка, за ту велику працю, яка була положена ними при заходах при відкритті Баришпільської гімназії.

Далі казали гарні, сердешні промови: член правління «гуртка батьків» д. Кіриченко, інспектор місцевої вищопочаткової школи, пан-отець Ф. Житецький, учень 2 Київської гімназії, який вітав нових товаришів від українців-середнешкільників м. Київа і представник Баришпільської Просвіти.

В кінці свята хором було проспівано: Заповіт Т. Шевченка та «Ще не вмерла Україна».

Гімназія поки-що міститься в Баришпільській вищій початковій школі і заняття йдуть на вечірній зміні, учнів в перших п’яти класах є біля 200 душ.

Нова рада, 1917, № 157, 8 (21) жовтня, С. 4.

Восьме травня. Чому полеглих згадують у тиші

8 травня 1919 року лондонський часопис Evening News надрукував лист одного з своїх дописувачів із міркуваннями про те, як краще відзначити «День миру» - тобто першу річницю завершення світової війни. Його автор закликав започаткувати нову загальнонаціональну традицію - згадувати загиблих у війні хвилинами мовчання.

Вінстон Черчилль: "Совєтська загроза вже замінила собою нацистського ворога…"

На тлі 80-ї річниці завершення Другої світової війни варто згадати про одну з ключових постатей тих подій – прем'єр-міністра Великої Британії Вінстона Спенсера Черчилля – харизматичного політика, який понад усе в своєму житті нероздільно й повсякчас дбав про свій власний престиж та престиж Великої Британії, а перемогу над її ворогами вважав своєю власною справою, зумівши реалізувати з блискавичною енергійністю свою дитячу мрію – за умови можливості мати два життя – одне прожити як політик, друге – як воєначальник.

Літерна справа нкдб "Казачі полки"

Про російські казачі частини, що воювали на боці нацистської Німеччини, москва намагається не згадувати взагалі, особливо напередодні відзначення 80-ї річниці від дня перемоги у війні. Серед документів, датованих 1944–1945 роками, в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігається літерна справа під назвою "Казачі полки".

Сходіть на кладовище. Уривок з книжки "А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?"

Книжка «А тепер і спитати немає в кого», що незабаром вийде у видавництві Лабораторія, — це практичний путівник у світ генеалогії, що допоможе крок за кроком зібрати і зберегти навіть найменші уламки родинної пам’яті. З чого розпочати дослідження свого роду, як шукати інформацію, аналізувати документи, працювати з архівами, фотографіями і ДНК-дослідженнями — українська етнологиня Анна Ніколаєва детально і водночас доступно пояснює, як дізнатись більше про власну родину і зрозуміти себе.