8 серпня 1917

8 серпня (26 липня) 1917: Результати розслідування справи Богданівців

8 серпня (26 липня) полк імені Богдана Хмельницького відʼїжджав на фронт. При відправленні потяга з богданівцями сталась перестрілка.

Слідча комісія в справі розстрілу ешелону богданівців закінчила слідство і зробила таку постанову:

1) при відправці 26 го липня цього року, підполковник Васильківський та начальники ешелонів, котрі доглядали за відправкою салдатів. допустили, що деякі вояки тут же на ст. Київ II напились і стріляли догори та навскіс, у-гору з нахилом у 45 градусів;

2) слідство не має доказів, що перший або другий ешелон стріляв у караульне помешкання кірасірського ескадрона на ст. Київ І Пасажирський, або на вокзал та на людей коло вокзала;

Прапор полку імені Богдана Хмельницького
Прапор полку імені Богдана Хмельницького

3) коли другий ешелон проходив коло пасажирської станції Київ пасажирський, то командір кірасірського ескадрона штабс-ротмістр Вік наказав розпочати стрілянину по ешелонові, а в наслідок того було убито 31, поранено 8 богданівців;

4) слідчій комісії не вдалось вияснити, хто з військового київського начальства дав приказ командірові кірасірського полка вислати на ст. Пост-Волинський другий ескадрон кірасірів та заарештувати 1 ешелон богданівців, одібравши в його зброю;

5) на Посту Волинському окремі салдати-богданівці одмовились віддати кірасірам зброю і стали на них стріляти;

6) після роззброєння богданівців, окремі кірасіри грубо поводилися з деякими офіцерами богданівцями і з салдатами; при тім де-яких побили прикладами, а одного салдата лехко поранили шаблею в праву лопатку;

7) прапорщика Гладкого кірасіри побили, хоч і знали, що він офіцер;

8) перед одправкою полка, богданівців де які особи підмовляли на те, щоб він лишився в Київі, а кірасірів та донців щоб відправити на фронт; та ця відмова не знайшла у великої більшости спочуття; слідство теж не встановило, щоб друкована відозва "Вільні козацькі думки" викликала події 26 липня.

9) слідство не добуло данних для того, щоб ті постріли, які дехто з свідків чув від час проходу ешелона, в різних кутках города і від Соломенки, та Батиєвої гори, Кадетської стінки тощо, мали якесь відношення до проїзду ешелона богданівців, і через те комісія вважає, що ці постріли були випадкові, такі як в останній час трапляються часто.

Похорони загиблих богданівців 12 серпня (30 липня) 1917 року
Похорони загиблих богданівців 12 серпня (30 липня) 1917 року

Оцінюючи юридично, всі данні, установлені попереднім слідством, комісія вважає:

1. що в поводженню подп. Васильківського і начальників першого та другого ешелона богданівців (через те, що вони допустили піяцтво між салдатами ешелонів, не припинили стрілянину), є ознаки бездіяльности власти; за се їх обвинувачується по ст. 142 кн. 22 Св. В. П. 1869 р. вид. 4.

II. що солдати-богданівці обох ешелонів, котрі, бувши п'яними, без толку стріляли на товарній ставці; та під час проїзду ешелонів поуз город і пасажирську станцію, — винні по 2 ч. 192 ст. ХХІІ кн. С. В. П. 1869 р. вид. 4.

ІІІ. Що штабс-ротмістр кірасірського полку Вік, котрий приказав стріляти по ешелонові богданівців, винен в перебільшенню влади, то б то в злочинстві, яке зазначено в 141 ст. XXІІ кв. С. В. П. 1869 р. вид. 4.

IV. Що кірасір Прокопенко, котрий ударив прапорщика Гладкого, винен по 98 ст. Св.В.П. 1869 р. вид. 4.

V. Що окремі салдати богданівці, котрі відмовились віддати зброю і стріляли на кірасірів винні по 110 ст. XXII кн. Св. В. П. 1869 р.

Вважаючи на те: 1) що справа по ст. 110 припиняється, через те, що винних не знайдено, 2) що справи начальників з полку богданівців, штабс-ротмістра Віка та кірасіра Прокопенка, нічим між собою не звязані, що се зовсім окремі справи і 3) що обвинувачення салдатів-богданівців по 2 ч. 192 ст. теж не має звьязку з иншими згаданими справами і підлягає, крім того полковому судові, — слідча комісія згідно з 348 ст. 24 кн. Св. В. П. постановила: подати цю справу главнокомандуючому арміями Південно-Західного фронту для розділу: одну для дальшого законного ведення відповідними військовими слідчими, до полкового суду, а другу справу для припинення — в Київський Військовий Окружний суд.

Газета Гадяцького земства, 1917, № 90, 14 вересня, С. 1-2.

Теми

Влад Троїцький: «В Україні починає формуватися традиція усвідомлення генезису»

Інтерв’ю з театральним режисером Владом Троїцьким для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Восьме травня. Чому полеглих згадують у тиші

8 травня 1919 року лондонський часопис Evening News надрукував лист одного з своїх дописувачів із міркуваннями про те, як краще відзначити «День миру» - тобто першу річницю завершення світової війни. Його автор закликав започаткувати нову загальнонаціональну традицію - згадувати загиблих у війні хвилинами мовчання.

Вінстон Черчилль: "Совєтська загроза вже замінила собою нацистського ворога…"

На тлі 80-ї річниці завершення Другої світової війни варто згадати про одну з ключових постатей тих подій – прем'єр-міністра Великої Британії Вінстона Спенсера Черчилля – харизматичного політика, який понад усе в своєму житті нероздільно й повсякчас дбав про свій власний престиж та престиж Великої Британії, а перемогу над її ворогами вважав своєю власною справою, зумівши реалізувати з блискавичною енергійністю свою дитячу мрію – за умови можливості мати два життя – одне прожити як політик, друге – як воєначальник.

Літерна справа нкдб "Казачі полки"

Про російські казачі частини, що воювали на боці нацистської Німеччини, москва намагається не згадувати взагалі, особливо напередодні відзначення 80-ї річниці від дня перемоги у війні. Серед документів, датованих 1944–1945 роками, в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігається літерна справа під назвою "Казачі полки".