"...Расчеты за перевозки спецпоселенцев произвести по тарифу перевозок заключенных. Преобразовать Крымскую АССР в область на территории РСФСР..."

Георгіївські стрічки під час Другої світової носили хіба що "козаки, які служили Великій Німеччині". Зараз із цих людей за сприяння влади Луганщини створюється героїчний образ Донського козацтва, яке завжди віддано служило "родному отечеству".

Чи можлива взагалі версія подій Другої світової для України, яка б задовольнила більшість її населення? Від чого ми маємо відштовхуватися при створенні концепції "Другої світової по-українськи"?

...Проходячи через газову камеру, зловила себе на тому, що постійно скошую очі на отвір у стелі. Десятки літ тому над головами збитих у одну масу людей там з'являлося обличчя без рис – бо ж маски знеособлені – і сипалися жовтуваті гранули...

В’язень підійшов до огорожі, звів руки долонями вверх, як давні праведники при молитві й важко опустився на дроти. Сухо затріскотіли блакитні вогники й електричний струм зім'яв його лице зморшками болю…"

Ця історія про ті часи, коли картопля на новорічній ялинці була і найчарівнішою прикрасою, і святковою учтою. "Історична правда" публікує фрагмент спогадів професора Елеонори Коваль про те, як святкували Новий рік у Києві рівно 70 років тому.

Не можна не згадати про спроби порозуміння між радянськими партизанами й УПА. За словами секретаря Рівненського підпільного обкому, "окремі командири партизанських загонів навіть укладали з ними договори про нейтралітет".

22 лютого Телігу було розстріляно в Бабиному Яру. В камері, де вона перебувала перед розстрілом, знайшли напис, зроблений її рукою: "Тут сиділа і звідти йде на розстріл Олена Теліга". Зверху було викарбувано стилізований під меч тризуб.

Чую, як навалюються трупи розстріляних в'язнів. Один накрив мою голову животом. Його кров потекла на моє обличчя. Непосильний тягар усе збільшується. Подумав: "Якщо куля не влучила, то трупи задушать..."

Ганс Кох ще раз намагався вплинути - він різко заявив головуючому, що той грається з вогнем. Стецько не менш різко відповів, що грається з вогнем не менше, як Німеччина, яка вже має досвід Першої світової війни...

До мами підскочив конвой і крикнув: "Ты что делаешь!?". Мама каже, що хоче нагодувати в'язнів, бо шкода людей. Тоді він крикнув, щоб вона теж вставала у колону і потягнув за руку. А другий каже: "Отпусти старушку, видишь, дети плачут".

Такого не робили ані поляки в 1939, ані нацисти в 1944. Радянська міліція розстрілювала масово - з автоматів, через віконця для передачі їжі. Або кидала в камери гранати. Деякі з цих камер довелося замурувати - і ексгумацію провели вже взимку.

Ми не маємо доволі знань, щоб із певністю казати, що нам усе відомо. Тому я не чіпляю наліпки. Я б не називав українських націоналістів зрадниками чи героями. Обзиватися - не завдання історика. Історик цікавиться людьми, він описує їх.

Рівень смертності в німецьких таборах для військовополонених на східному фронті становив 57,5%. В аналогічних таборах на західному фронті - менше 5%. Похибка в обрахунку загиблих складає 600 тисяч людей.

Кожедуб - один із трьох тричі Героїв СРСР. На фронт його відправили з гауптвахти. Коли оформляли документи, Іван сказав начальнику училища: "Ви про мене ще почуєте!". У відповідь почув: "Іди, німці з тебе стружку знімуть".

Габріела (Габі) Кьопп - перша німецька жінка, яка наважилався під власним іменем написати спогади про те, як 1945 року у 15-річному віці стала жертвою сексуального насильства з боку радянських солдат.

Фоторепортаж ІП: 280 червоноармійців і 40 західних союзників проти 180 німців. "Все! - авторитетно сказав один із ліцеїстів. - Гімн Радянського Союзу заграли, значить, більше нічого не буде".

Прямі людські втрати України від Другої світової ми оцінюємо у 8-10 млн., а демографічні - в 10-13 млн осіб.

Як святкують перемогу над одним з двох людиноненависницьких режимів у столиці Об'єднаного Королівства? Чого немає в них у цей день? Рознарядок, обов'язковості, заклинань, пропаганди і, звичайно, кумача... Тобто, взагалі ніяких прапорів у руках. Державні - скрізь. Але... не більше, ніж у звичайні дні.

Чому німці зруйнували ненависну Берлінську стіну, і чому не зруйнували меморіал у Трептов-парку? Чи варто вірити диктаторам, коли вони називають вас "братами" і "сестрами"? Який досвід Сталін запозичив у нацистів?