До 77-х роковин геноциду кримськотатарського народу. ЗАЯВА

Меджліс закликає міжнародне співтовариство об’єднатися навколо Кримської платформи і якомога швидше вжити термінових і жорстких заходів примусу РФ до дотримання норм міжнародного права.

Меджліс кримськотатарського народу підготував заяву до 77-ої річниці початку геноциду. Історична правда публікує цю заяву у повному обсязі.

 

77 років тому, 18 травня 1944 року, комуністичним режимом СРСР було здійснено злочинну депортацію кримськотатарського народу з його Батьківщини – Криму – у віддалені райони Центральної Азії, Сибіру та Уралу.

Насильницьке вигнання у 1944 році кримськотатарського народу мало на меті остаточне знищення корінного народу Криму, початок якому було покладено в 1783 році завоюванням Криму Російською імперією і знищенням державності кримських татар.

Попри катастрофічні людські втрати, понесені в перші роки вигнання внаслідок голоду, масових захворювань, знущань і каторжних робіт в місцях спецпоселень, цілеспрямовану мовну та культурну асиміляцію, кримськотатарський народ зміг вистояти і повернутися на свою Батьківщину завдяки своїй самовідданій боротьби.

Сподівання і реальні можливості відновлення в умовах демократизації незалежної України колективних прав кримськотатарського народу, відродження і розвитку кримськотатарської мови, національної культури, повернення справжньої історії Криму і його корінного народу, опинилися під загрозою з 2014 року, коли Російська Федерація захопила і незаконно спробувала анексувати Крим, який є невід'ємною частиною України.

Здійснення з боку державних органів Російської Федерації, яка окупувала Крим, системного тиску на кримськотатарський народ, включаючи заборону його представницьких інститутів – Меджлісу кримськотатарського народу та Курултаю кримськотатарського народу, організація етнічно і політично вмотивованих переслідувань, прискорене заселення півострову громадянами РФ з метою штучної зміни демографічного і етнічного складу населення Криму є свідомою політикою етноциду кримськотатарського народу.

В умовах ХХI століття, коли над корінним народом Криму, як і 77 років тому, нависла загроза знищення, лише об'єднанням зусиль України і міжнародного співтовариства по деокупації Криму можна відвести нову біду від кримськотатарського народу і уникнути повторення геноциду 1944 року.

Меджліс кримськотатарського народу,

- шануючи пам'ять жертв геноциду кримськотатарського народу, здійсненого комуністичним режимом СРСР 18 травня 1944 року,

- висловлюючи співчуття кожній родині кримських татар, всьому кримськотатарському народу у зв'язку з втратами рідних і близьких внаслідок депортації 18 травня 1944 року,

- заявляючи про незламність кримськотатарського народу в умовах російської окупації Криму і висловлюючи підтримку всім жителям Криму, які не сприймають російських окупантів,

закликає міжнародне співтовариство об'єднатися навколо Кримської платформи і якомога швидше вжити термінових і жорстких заходів примусу РФ до дотримання норм міжнародного права.

Усунення загрози знищення кримськотатарського народу вимагає термінового відновлення колективних прав корінного кримськотатарського народу, включаючи його право на самовизначення в формі національно-територіальної автономії Криму в складі незалежної України.

Меджліс кримськотатарського народу закликає Президента України як гаранта державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина законодавче забезпечити відновлення колективних прав кримськотатарського народу.


Голова

Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров

18 травня 2021 року

м. Київ

Дмитро Крапивенко: Алла Пушкарчук - Рута, яку не вберегли

Загинула Алла Пушкарчук (Рута). Тендітна дівчина, що пішла на війну ще у 2014-му, залишила світ мистецтва, навчання в університеті Карпенка-Карого і омріяну кар'єру театрознавиці.

Ярослав Пронюткін: Тут спочиватимуть наші герої: хто має право бути похованим на головному Меморіалі країни?

Національне військове меморіальне кладовище — це меморіал на багато років вперед. За всіма прогнозами поховання тут можуть відбуватися протягом наступних 40-50-ти і більше років. Меморіал призначений винятково для військовослужбовців — тих, які загинули в бою під час цієї війни, та тих, які мали видатні заслуги перед батьківщиною, та покинуть цей світ через дуже багато років.

Зоя Казанжи: Винні мають бути покарані

Володимира Вакуленка, українського письменника вбили росіяни. Дата його загибелі достеменно невідома. Ймовірніше, це сталося між 24 березня та 12 травня 2022 року. Після того, як Ізюм звільнили ЗСУ, у місті виявили масове поховання – понад 400 тіл. Під номером 319 було тіло Володимира Вакуленка.

Євген Гомонюк: Французькі скульптури у Миколаєві

Що спільного між найстарішим міським театром, Аркасівським сквером і зоопарком у Миколаєві? Власне французький слід. Всіх їх об’єднує художня французька ливарня Валь Д'Осне з головним салоном в Парижі, чия продукція в різні часи прикрашала ці три локації. Мова йде про п’ять найвідоміших в Миколаєві декоративних садових чавунних скульптур. Одна з них, на жаль, була втрачена ще у 1990-ті роки, інші чотири можна побачити і сьогодні.