Спецпроект

Анонс: лекція про травму Голодомору й Чорнобиля (ЧАС змінено!)

Представництво Фонду ім. Бьолля в Україні, Німецька служба академічних обмінів, посольство Німеччини в Україні та Центр польських та європейських студій Могилянки запрошують на публічну лекцію доктора Керстин Йобст "Колективна травматична пам'ять в Україні: Голодомор і Чорнобиль" (англійською мовою).

Лекція відбудеться 25 жовтня 2011 р. о 16:30 у Центрі польських та європейських студій Києво-Могилянської академії, за адресою: Київ, вул. Волоська, 10 (підвал 6 корпусу НаУКМА).

Як сприймаються дві важливі теми українських національних дебатів на Заході? Доповідь окреслює з західноєвропейської культурологічної перспективи важкий і довгий процес отримання можливості говорити про Голодомор, що є частиною української колективної ідентичності.

В усьому світі трагедія голоду від початку не залишалася непоміченою. Проте як у Радянському Союзі, так і за його межами виявляли мало інтересу до оприлюднення її масштабів і наслідків. "Вимовним" великий український голод став лише внаслідок наступної катастрофи, що зачепила не тільки українську націю, – аварії на Чорнобильській АЕС.

Крім того, доповідь окреслює функцію Голодомору в публічному політичному дискурсі після т.зв. Помаранчевої революції.

Захід відбуватиметься англійською мовою в межах циклу публічних лекцій з української історії, покликаних представити сучасні наукові підходи до її актуальних питань.

Керстин С. Йобст – фахівець з історії Східної та Центрально-Східної Європи, авторка книг "Перлина імперії. Російський дискурс Криму" (2007) та "Історія України" (2010).

З 2006 року – гостьова професорка в Університеті Зальцбурґа. На даний момент читає лекції зі східноєвропейської історії та суспільств у Військовій академії Збройних сил Німеччини (Гамбурґ).

Звертаємося з проханням попередньо підтвердити участь до 24.10.2011 за електронною адресою: confirmation SOBAKA boell.org.ua

Подальші доповіді пані д-ра Керстин Йобст в Україні:

24.10, 18:30 - Посольство Німеччини, "Колективна пам'ять перенесених травм в Україні: на прикладі Голодомору і Чорнобилю" (німецькою з синхронним перекладом українською)

26.10, 18:00 - Харків, громадське об'єднання „Поступ" (у приміщенні Харківського університету ім. Каразіна), "Колективна травматична пам'ять в Україні: приклади Голодору і Чорнобилю" (німецькою з синхронним перекладом українською)

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.