Новий голова Інституту національної пам’яті Польщі заперечує співучасть поляків у Голокості

У четвер, 21 липня польський Сейм обрав нового голову Інституту національної пам’яті Польщі (IPN). Ярослав Шарек заступить на цій посаді Лукаша Камінського.

Під час питань депутатів Сейму вибухнув скандал. На запитання опозиційного депутата Міхала Щерби (партія "Громадянська платформа") щодо винуватців масового вбивства євреїв у Єдвабному, Ярослав Шарек відповів:

"Виконавцями цього злочину були німці, які використали у механізмі власного терору під примусом групку поляків".

Позиція Ярослав Шарка обурила депутата від опозиції, який зажадав зупинити процедуру вибору голови Інституту національної пам’яті Польщі. Проте парламентська більшість не підтримала цю пропозицію.

Представник польських правих Роберт Вінницький заявив натомість:

"Це скандал – закидати кандидату те, що здійснює польську історичну політику, а не політику, замовлену Німеччиною або єврейськими колами. Те, що IPN за часів безславного керування Леона Кереса (першого голови Інституту – ІП) повторював брехні Яна Томаша Гросса, не значить, що так має бути завжди" - цитує депутата сайт Wyborcza.pl.

Депутат Кшиштоф Мєшковський з партії "Nowoczesna" обурився:

"Польських євреїв замордували польські сусіди, такими є історичні факти".

Скандал не вплинув на рішення більшості. "За" цю кандидатуру проголосувало 256 депутатів польського парламенту, 116 було проти, 13 утрималося.

 Ярослав Шарек, Голова Інституту національної пам'яті Польщі. Фото П. Жиценського, IPN 

Ярослав Шарек має 53 роки, раніше працював у Краківському відділені Інституту національної пам’яті Польщі. Сфера наукових зацікавлень – функціонування польських спецслужб. Також відомий як публіцист. Є випускником Ягеллонського університету. Ступень доктора гуманітарних наук захистив у 2011 році на підставі праці "Діяльність Служб Безпеки щодо академічної молоді Кракова у 1970-1980 роках".

Нагадуємо, у червні вступили в силу зміни до закону про Інституту національної пам’яті Польщі (IPN), які суттєво змінили процедуру обрання голови цієї інституції. Критики змін вважають, що в такий спосіб був встановлений політичний контроль за незалежною раніше інституцією.

Інститут національної пам’яті Польщі є спеціальною інституцією, уповноваженою зберігати, науково вивчати та популяризувати архіви польських комуністичних служб безпеки, а також є люстраційною установою і має слідчі функції. У його фондах зберігається понад 90 кілометрів архівних справ. У штаті працює 2200 осіб.

Раніше Інститут національної пам'яті провів слідство у справі погрому в Єдвабному. Прокуро Радослав Ігнатєв зазначив у висновках слідства:

"Встановлено однозначно, що безпосередніми виконавцями злочину 10 липня 1941 року в Єдвабному була група місцевих чоловіків. Це сталося внаслідок німецького підбурювання, на що вказують незаперечні докази. Але відомо, що німці у безпосередніх діях вбивства участі не брали". 

Інститут національної пам'яті Польщі встановив у 2003 році, що у стодолі живими було спалено 300 осіб, а 40 було вбито раніше. 

Принцип доміно. З чого почалася Велика Війна

Сім пострілів сербського студента Гаврила Принципа призвели до початку Першої світової війни. Але чому вбивство спадкоємця престолу Габсбургів мало такі катастрофічні наслідки для всього людства? Хто побачив, що політичні сили розставлені, як доміно, і запустив механізм, який перекроїв карту Європи?

Скаутське братерство Литви та України

На початку ХХ століття уся Литва і значна частина України перебувала під кількасотлітньою російською окупацію. Українцям, до певної міри, пощастило більше, бо частина українських земель входила також і до складу Австро-Угорської імперії, під більш демократичною владою, керованою з Відня австрійським імператором (цісарем). Саме тому український скавтинг зміг організуватись у 1911 році

Капітуляція Петра І, пенсія Кримському хану і боротьба за незалежність України

В 1700 році московити мали обрати нового патріарха. Замість цього Петро І відміняє патріархат і планує стати найвищим цивільним і релігійним лідером країни. Він оголошує себе рятівником християнського світу від ворогів Господа в Османській імперії. Вимагає передати йому ключі від Храму Гробу Господнього та інших святих місць в Єрусалимі. Коли йому це не вдається — він вирішує захопити Константинополь, щоб привласнити місто з витоками православ‘я, підкорити Візантійську імперію і отримати статус «Третього Риму». Мріє отримати титул імператора і бути похованим у Софійському соборі в Константинополі

Ватикан, витоки східної політики та війна в Україні

Католицька Церква свідомо визначила Східну політику, маючи дві можливості: або гостро протиставитися комунізму і «героїчно загинути» на тих землях, або «в динамічно змінній ситуації у світі шукати більш ефективних шляхів, які б привели до кінцевої перемоги»