У Литві знайшли найбільший архів антирадянських партизанів

У Маріямпільському районі Литви знайшли архів із документами литовських партизанів округи Тауро.

Про це повідомив сайт Delfi з посиланням на Особливий архів Литви.

Бідон із партизанськими документами 1940-х років знайшов фермер села Балсуляй під час орних робіт на початку вересня цього року. Він передав їх до Маріямпільського краєзнавчого музею, а музей - до Особливого архіву Литви. 

Як зазначили в архіві, це найбільший архів литовського визвольного руху, знайдений в одному місці, за останні 20 років. Побіжний огляд документів установив, що їх налічується біля 2-х тисяч аркушів.

Це видання антинацистського опору "На свободу" і "Незалежна Литва" (1943-1944), видання партизанської округи Тауро "Шляхом боротьби", накази керівника цієї округи за 1946 рік, протоколи з'їздів командирів партизанських підрозділів тощо.

В архіві кажуть, що на реставрацію такого масиву може піти не один рік.

 Так виглядали литовські "лісові брати", 1949 рік. Фото: ru.delfi.lt


Довідка:

Партизанську округу Тауро було створено 1945 року. Вона охоплювала Маріямпільський, Шакяйський і Вілкавіський повіти. До 1949 року в окрузі діяло п'ять, а згодом - три партизанські підрозділи. Останній партизан округи Юстінас Бальчюс-Плутонас загинув у 1957 році.

Загалом, проти радянської окупації Литви боролися біля 50 тис. партизанів, також відомих, як "лісові брати". За роки визвольної боротьби загинуло понад 21 тис. учасників руху Опору, членів їх сімей та прихильників.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.