ПОШКОДИЛИ МЕМОРІАЛЬНУ ДОШКУ ВАЦЛАВУ ГАВЕЛУ. ФОТО

13 січня невідомі відламали шматок від меморіальної дошки чеському дисиденту та політику Вацлаву Гавелу, встановленої на одному з будинків на бульварі його імені в Києві.

Про це написала спільнота "Бульвар Вацлава Гавела, Київ" у "Фейсбуці". Пошкоджена дошка на фото виглядає так:

Фото:  ФБ-спільнота "Бульвар Вацлава Гавела, Київ" 

Ініціатор громадянської кампанії "Бульвар Вацлава Гавела" Зорян Кісь висунув дві версії пошкодження дошки: "вандалізм (основна) і полювання за металом (насправді таблиця - не металева, тому далі не ламали)".

14 січня пошкоджену дошку забрали на ремонт. А натомість установили інформаційну табличку з назвою вулиці.

Фото:  ФБ-спільнота "Бульвар Вацлава Гавела, Київ" 

Нагадаємо, меморіальну таблицю на честь Вацлава Гавела урочисто відкрили 16 грудня 2016 року за участі міністра культури Чеської республіки Даніела Германа, українських політиків, урядовців і громадських активістів. Бульвар Вацлава Гавела в Києві з'явився 11 листопада 2016 року замість бульвара Івана Лепсе, який було перейменовано в рамках декомунізації.

Фото:  ФБ-спільнота "Бульвар Вацлава Гавела, Київ" 

ДОВІДКА:

Вацлав Гавел (5 жовтня 1936 — 18 грудня 2011) — друг України, Президент Чехословаччини (1989-1992), Президент Чехії (1993-2003), чеський політик та громадський діяч, дисидент, критик комуністичного режиму, драматург та есеїст. Автор "підручника з подолання тоталітаризму" - есею "Сила безсилих".

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.