У Києві відкриють меморіальну дошку в пам'ять про самоспалення Василя Макуха

Завтра, 26 січня, на будинку по вулиці Хрещатик, 27 у Києві відбудеться офіційне відкриття меморіальної дошки Василеві Макуху.

Про це інформує Чеський центр у Києві.

Василь Макух

Василь Макух – ветеран УПА, український дисидент, який 5 листопада 1968 року вчинив акт самоспалення на знак протесту проти колоніального становища України та радянського вторгнення в Чехословаччину.

Саме з будинку на вул. Хрещатик, 27 вибіг охоплений вогнем Макух, вигукуючи:  "Геть окупантів!", "Хай живе вільна Україна!".

Василь Макух став одним із перших у Європі, хто здійснив самоспалення з політичних мотивів. До нього 8 вересня 1968 року це зробив поляк Ришард Сілець.

Пізніше так само вчиняли: чех Ян Палах (січень 1969 року), латиш Ілля Ріпс (квітень 1969 року), литовець Ромас Каланта та його послідовники (травень 1972 року), кримський татарин Муса Мамут (1978 рік).

Подвиг Василя Макуха повторив українець Олекса Гірник 21 січня 1978 року на Чернечій горі в Каневі.

26 січня, четвер, 16.00

Місце: вул. Хрещатик, 27

Більше на цю тему читате у матеріалі "Смолоскипи свободи. Самоспалення як форма протесту"

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.