Під церковною банею на Тернопільщині знайшли світлини і звернення з 1937 року. ФОТО

У селі Олесине Козівського району на Тернопільщині під куполом храму знайшли послання з 1937 року.

Усе почалося з того, що початку травня олесинські віряни із своїм парохом о. Олегом Марущаком вирішили перекрити сільську церкву Зіслання Святого Духа, освячену 1938 року, пише видання Ukrainian People.

При розбиранні покрівлі під куполом храму у сховку майстри виявили скляну посудину з пожовклими аркушами паперу. З посудини вийняли добре збережені три аркуші паперу і дві фотографії. Усе було загорнуте в пожовклу українську газету видання тих років.

На одному аркуші член тодішнього церковного комітету Василь Горохівський коротко описав історію Олесина різних періодів та будівництво церкви, яку звели у 1937 році на кошти сільської громади під керівництвом голови церковного комітету Івана Кусеня і членів комітету Івана Матвійовича Смачили, Івана Григоровича Смачили, Василя Дякова, Василя Горохівського, Григорія Куропатницького, Івана Горохівського, Томи Кужди, Томи Смачили.

На двох інших аркушах член місцевої ОУН Григорій Томович Смачило, 1919 р. н., написав патріотичне звернення до майбутнього покоління олесинців. У ньому розповідається про політично-економічне становище на західноукраїнських землях 30-их років та боротьбу українців проти польських поневолювачів.

У зверненні звучить заклик боротися за незалежність Вітчизни та заповідь наступним поколінням завжди зберігати пам’ять про полеглих борців у національно-визвольній боротьбі за волю України:

"Помстіться, наші наслідники, за кривди і знущання над нашим народом. Не дайте ніколи ворогам глумитися на нашій землі і на могилах наших героїв. Слава українській нації і героям!".

Текст датований 17 вереснем 1937 року.

На одній із світлин зображена молодь Олесина 1930-их років, серед яких і п’ять членів ОУН. На другій фотографії — сільська футбольна команда, яка в ті часи приносила спортивну славу Олесину.

Заснована вона сільчанином Осипом Дяковим (Горновим), тодішнім студентом Бережанської гімназії, в майбутньому провідником Львівського краю і теоретиком та організатором боротьби УПА.

Церковна знахідка тепер знаходиться на видному місці у храмі, де кожний із мирян може її оглянути та прочитати написане. 

Як повідомлялося, в усипальниці Тутанхамона так і не знайшли гробницю Нефертіті.

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.

Винуватці Абхазької війни

Ця війна забрала життя близько 4000 людей з абхазької сторони та близько 12-15 тисяч з грузинської. Понад 300 тисяч мешканців Абхазії, переважно грузини, стали біженцями. В їх будинках зараз живуть абхази. Вони продають ці будинки громадянам Росії як свою власність. І це, здебільшого, вина трьох людей

Помилка Михайла Терещенка

Тут би йому і зрозуміти все та направити сили, а головне всі гроші, саме в цей напрямок, повернутись в Київ, поставити чітку і виграшну ставку на Україну. Але ні... він ставить все на "зеро", бажаючи отримати абсолютно повний контроль, всю імперію, вибороти для себе мрію демократичної Росії, яка настільки ж примарна, як і його віра в те, що в казино приносять успіх ставки на дати народження матері і бабусі