Конкурс наукових проектів "Зберігаючи пам'ять про Голокост" приймає заявки

Триває прийом заявок на участь у Всеукраїнському конкурсі наукових, науково-дослідницьких проектів студентів та аспірантів на тему "Зберігаючи пам'ять про Голокост" від Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" (BYHMC).

Як зазначають організатори, мета конкурсу – пошук та підтримка талановитої молоді, залучення її до вирішення проблем вивчення, дослідження історії Голокосту на території України та інших країн Східної Європи, зокрема, розстрілів у Бабиному Яру у вересні 1941 року, та інших злочинів, скоєних тоталітарними режимами. 

 

На конкурс подаються наукові, науково-дослідницькі проекти з гуманітарних та суспільних наук: історії, філософії, права, психології, соціології, політології та інших, пов'язаних з тематикою конкурсу. Роботи приймаються українською та англійською мовами. 

У Конкурсі можуть брати участь студенти (курсанти), які здобувають освіту за освітнім ступенем бакалавра (3-4 курс), магістра та аспіранти.

Конкурс проводиться у три етапи.

  1. Прийом заявок на конкурс – з 20 липня до 1 жовтня 2018 року. Журі розглядає заявки та анотації, відбирає кращі і надсилає запрошення для участі у другому етапі до 15 жовтня 2018 року.
  2. Подання конкурсних робіт на розгляд журі – до 15 листопада 2018 року. Журі Конкурсу оцінює та відбирає кращі наукові, науково-дослідницькі проекти для участі у третьому етапі Конкурсу.
  3. Презентація та захист проектів, визначення та нагородження переможців – 3 грудня 2018 року (історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка).

Оцінювання робіт та визначення переможців конкурсу здійснює журі.

 

За підсумком оцінок Журі, визначається одне перше, два других та три третіх місця. Переможці отримають грошові винагороди:

  • 1 місце – 5,000 гривень та можливість проходження стажування у Меморіальному центрі Голокосту "Бабин Яр" з метою реалізації свого проекту спільно зі співробітниками Центру;
  • 2 місце – 3,000 гривень;
  • 3 місце – 2,000 гривень.

Конкурс проводиться за сприяння Міністерства освіти і науки України, Київської міської державної адміністрації та Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр"

Докладніше про умови участі, а також порядок проведення конкурсу читайте в Положенні про конкурс.

За додатковою інформацією пишіть на скриньку konkurs@babiyar.org.

Контактні особи: Михайленко Наталія – (044) 248 19 21, Каплунова Валентина – (044) 233 66 17.

Кацапізація Донбасу

"Портрет царя й цариці висів в хаті поруч з образом Бога й різних святих. Дітям то говорило — що цар, — це такий же святий, як інші святі. Коли на час закінчення школи дістав я якось до рук "Кобзаря", то його мова здавалася мені чимось у роді тієї мови, що нею писаний псалтир, тобто церковно-слов'янщини. Я вже й дома говорив "по-русски" й мої рідні були вдоволені, гордилися, що їх Саша говорить "по-панському". Ту ж Комишуваську школу й з тими ж всіма наслідками виходив і мій товариш по ній Микита Шаповалов. І в його прізвищі по тій же причині, що й у моїм теліпався русифікаційний хвостик "ов""

Європейська орієнтація Симона Петлюри

Долаючи навалу збройних сил Російської Федерації, українське суспільство одночасно розгорнуло масштабну роботу по знищенню «русского мира» в найменуваннях міст, площ, вулиць. Та не слід забувати, що Росія не тільки нав’язувала нам свої цінності, у тому числі в топоніміці, але й деформувала національну пам’ять українського народу. Особливо багато грязюки наліплено на постать публіциста, державотворця, воєначальника, мислителя Симона Петлюри

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza

Авіація працює по «своїм», або Мулінська катастрофа 1945 року

У свідомості багатьох російських дослідників, радянсько-японська кампанія постає майже ідеальною. Мемуари, література, вікіпедія та військова хроніка повністю підтверджує це, даючи однобоку модель сприйняття минулих подій. Успіхи відомі – 700 кілометровий бліцкриг 6 танкової армії через Хінган, захоплення в полон 600 тис. угруповання Квантунської армії, мінімальні втрати, та прорив сучасної прикордонної фортифікаційної системи оборони японських військ. Але навіть і тут, можна знайти «підводне каміння», у вигляді фактів, що свідомо приховувалися роками. До таких подій відносяться і інцидент 16 серпня 1945 року, коли радянські впс розбомбили власні війська які дислокувалися біля міста Мулін