Спецпроект

У Львові вшанували пам’ять жертв Янівського концтабору

2 вересня, в Урочищі «Піски» (вул. Омеляна Ковча) відбувся меморіальний концерт з нагоди 75-ої річниці ліквідації ґетто та Янівського концтабору у Львові.

Про це повідомляє агенція інформації та аналітики "Гал-Інфо".

 Львівський міський голова - Андрій Садовий на вшануванні жертв Голокосту

Фото: Гал-Інфо

Вшанувати та спільно переосмислити страшну і болючу сторінку минулого — історію жертв Янівського концтабору та Львівського ґетто, прийшов міський голова Львова Андрій Садовий, головний рабин Львова та Західної України Мордехай Шломо Болд, числення львівська громада та поважні гості.

Заходи в Урочищі розпочались зі спільної молитви рабина, опісля якої онуки Яніни Шехелес та Олександра Шварца запалили свічки пам’яті. Також усі охочі в пам’ять про жертв поклали камінці. Далі відбувся меморіальний концерт.

"Ми з вами знаходимося на цьому скорботному місці, де за різними історичними джерелами загинуло до 200 тис. євреїв. Сьогодні ми можемо тільки пам’ятати, пам’ятати про тих, кого не повернеш", — сказала Адель Діанова, керівник Всеукраїнського благодійного фонду "Хесед Ар’є".

"Сьогодні ми всі тут зібралися, щоб вшанувати, переосмислити та зробити відповідні висновки про жахливі події, які сталися в минулому. Доктор Олександр Шварц, мій дідусь, також був одним із в’язнів Янівського концтабору.

Лише завдяки волі до життя, прагненню вижити і боротьбі мого дідуся, я можу тут перед вами стояти сьогодні, через 75 років після ліквідації Янівського концтабору. Ніколи не забуду усі ті історії, які розповідав мені дідусь протягом життя і всі ті поради, які він мені давав для мого майбутнього.

Він завжди казав мені, що потрібно брати активну участь у різних суспільних, важливих благодійних проектах так само, як і він тут робив у Львові. Мій дідусь зробив цю роботу справою усього свого життя, це дуже співголосно зі словами, які каже нам наша релігія.

Ще коли я був зовсім малим, мій дідусь мені завжди радив, щоб я став колись лікарем, бо, на його думку, це була така єдина професія і рід занять, який дасть мені сенс в житті і засоби для існування.

Він завжди обґрунтовував цю свою позицію, кажучи, що в концтаборах до лікарів завжди ставилися краще, ніж до інших. Коли я став старшим і досвідченішим, я почав усвідомлювати і розуміти, що мав на увазі мій дідусь, коли говорив про добрі діла про благодійність.

Я багато років працював лікарем у Мюнхені і завжди, пам’ятаючи, про слова мого дідуся, які він говорив мені на основі свого досвіду. Зараз якби він мене бачив, що я тут стою, як представник другого покоління тих уцілілих після концтабору, він би дуже мною пишався.

На жаль, мій дідусь відійшов у кращий світ у листопаді 2014 року, але я ніколи не забуду його слова, що обов’язок мого покоління та всіх наступних поколінь — пам’ятати ті страшні речі, які відбувалися тут в концтаборі, пам’ятати, що страшного відбувалося у минулому і вшановувати та не забувати ці речі", — розповів онук Доктора Олександра Шварца Артур Шварц.

Цікаво, що власне Олександр Шварц встановлював камінь, біля якого відбулась молитва та поминальні заходи.

Нагадуємо, що 2 вересня у межах Європейських днів єврейської культури Україна та весь світ згуртувалися, аби згадати та спільно переосмислити страшну історію жертв Янівського концтабору та Львівського ґетто.

У часи Другої світової війни Янівський концтабір був місцем жахіть Голокосту у регіоні, а Львівське ґетто — третім за величиною у Східній Європі.

Трагічні роковини Голокосту у Львові дали поштовх до об’єднання різних організацій та ініціатив міста, щоб спільно актуалізувати складну та багато років замовчувану спадщину.

Упродовж року в межах програми відбуваються академічні, культурні, мистецькі події, виставки у публічному просторі міста, що активізували подальші дослідження теми Голокосту.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.