Освітній семінар "Як домовитися з минулим?" запрошує учасників

Як працювати зі складними питаннями минулого? Хто має впливати на формування політики національної пам’яті? Яке порозуміння можливе на кордонах? Як поєднати розмаїття пам’яті у рамках держави? Навіщо молоді домовлятися із минулим своєї країни? Відповіді на ці запитання можна дізнатися під час 4-денного семінару "RE:member. Як домовитись з минулим?"

Центр досліджень визвольного руху спільно з Фондом Конрада Аденауера організовує 4-денний воркшоп для молоді. Учасники розглянуть різні моделі роботи з колективною пам’яттю в країнах, які мають досвід тоталітаризму, поміркують, чому інститути національної пам’яті виникають лише в посттоталітарних державах та спробують віднайти нові формати роботи з минулим.

Програма воркшопу включатиме навчальні візити до різних установ та місць пам’яті у Києві.

 

Назва RE:member покликана зауважити, що кожен із нас включений до процесу формування національної пам’яті та впливає на те, які повідомлення будуть транслюватись у публічному просторі. Мета проекту — показати, що порозуміння можливе, а попит на нього формується знизу.

Подавати заявки можуть студенти старших курсів, аспіранти, молоді випускники, громадські активісти віком 19-35 років.

Спеціальності: історики, політологи, соціологи, культурологи, філософи, релігієзнавці, філологи, журналісти, міжнародники, юристи, економісти, а також усі ті, хто працює з ініціативами у гуманітарній сфері, реалізовує проекти пов’язані з політикою та культурою національної пам’яті в Україні.

Дата воркшопу: 15-18 листопада 2018 року. Воркшоп завершиться відкритою міжнародною конференцією 19-20 листопада в Києві.

Для участі потрібно заповнити анкетуКінцевий строк: 3 листопада 2018 року.

Організатори покривають транспортні витрати та забезпечують проживанням на час проведення заходів.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.