АНОНС: У Києві пройде міжнародна конференція «Як домовитися з минулим. Пам’ять у світі постправди»

Українські, американські, польські, грузинські, словацькі дослідники, журналісти, письменники, політики, дипломати та інші поміркують над питанням «Якою стала наша пам’ять у світі постправди?»

Центр досліджень визвольного руху, Представництво Фонду Конрада Аденауера в Україні та Міжнародний фонд "Відродження" запрошують на міжнародну конференцію про відносини сучасного та історії.

 

Експерти у форматі панельних дискусій поміркують про те:

  • якою слід бути політиці національної пам'яті;
  • як вести серйозні розмови про трагедії минулого у світі шоу;
  • що таке свобода слова, стандарти і відповідальність медіа в дискусіях про минуле;
  • яких травм завдав тоталітаризм мистецтву і чи пережили ми тоталітаризм.

В обговоренні візьмуть участь українські, американські, польські, грузинські, словацькі дослідники, журналісти, письменники, політики, дипломати та інші люди, які в тому чи іншому форматі працюють з цією сферою.

Спікери конференції: Девід Саттер (США), Лукаш Камінський (Польща), Гіоргі Канделакі (Грузія), Ізабелла Хруслінська (Польща), Матуш Корба (Словаччина) (tbc). Україна: Володимир В'ятрович, Олена Стяжкіна, Йосиф Зісельс, Костянтин Сігов, Андрій Когут, Вахтанг Кіпіані, Зураб Аласанія, Ростислав Держипільський, Ярина Ясиневич, Оксана Романюк, Ярина Цимбал, Іван Козленко, Олена Гусейнова, Ольга Духніч, Ігор Розкладай, Оксана Забужко, Микита Потураєв (tbc).

Детальна програма та розклад конференції за посиланням. Також організатори запрошують стежити за оновленнями на сторінці заходу у Фейсбуці. 

Час: 3 жовтня, четвер, 08:00—19:30

Місце: конференц-зала готелю Radisson Blu, вул. Ярославів Вал, 22, м. Київ.

Формат: тематичні панелі, модерована дискусія, тривалість панелі — 1 година, час на обговорення — 1 година.

Робочі мови: українська, англійська.

Попередня реєстрація на захід обов'язкова за посиланням.

Акредитація журналістів за посиланням: або за телефоном +38 063 647 2115 

Контакт: history@cdvr.org.ua

Список розстріляних українців у Сандармоху

5 серпня 1937 року вступила в дію постанова Політбюро ЦК ВКП(б) «Про антирадянські елементи». Розпочалася наймасовіша за всю радянську епоху «чистка» суспільства від реальних та потенційних опонентів владі, від елементів, які «не годилися для будівництва комунізму». Теоретичне обґрунтування цих заходів здійснив новий нарком НКВД Ніколай Єжов, а вдосконалив особисто Сталін.

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.

Винуватці Абхазької війни

Ця війна забрала життя близько 4000 людей з абхазької сторони та близько 12-15 тисяч з грузинської. Понад 300 тисяч мешканців Абхазії, переважно грузини, стали біженцями. В їх будинках зараз живуть абхази. Вони продають ці будинки громадянам Росії як свою власність. І це, здебільшого, вина трьох людей