Спецпроект

Двадцять шостий меморіал загиблим євреям відкрили на Тернопільщині. ВІДЕО

У Козові відкрили меморіал євреям, розстріляним у 1941-1943 роках. Встановили його поблизу єврейського цвинтаря на вулиці Народичівській.

Про це розповів голова Тернопільської обласної організації "Єврейська община" Ігор Бандзарук, повідомляє UA: Суспільне.

 
Фото: UA: Суспільне

За його словами, у заході взяли участь близько ста осіб.

Директорка Козівського районного краєзнавчого музею Алла Улішак вісім років досліджувала, що відбувалося у Козівському гетто впродовж 1941-1943 років:

"Тут у кількох ямах їх було розстріляно, над цими ямами були покладені дошки, люди заходили, їх убивали. Дехто падав живим, дехто напів.

Загальна кількість осіб єврейської національності, які загинули в період з 1941 по 1943 років – 2,5 тисячі осіб, це ті які були розстріляні, а ті які загинули від голоду, холоду і тифу, який панував в Козівському гетто, то ця цифра складає 4,5 тисячі осіб".

На цьому місці 17 квітня 1943-го року розстріляли понад 1000 осіб.

Козівський селищний голова Ярослав Адамів розповідає, що чув про це місце від старожилів:

"Моєї жінки бабуся 1925 року народження, яка пережила Другу світову війну і багато інших подій розказувала, що тут проводились масові розстріли євреїв і ще після поховання земля ще гуділа тиждень, було чути стогони, так кажуть очевидці. Про це місце знають всі наші козівчани, тому тут ніхто нічого не будує, не випасають худобу".

48 тисяч гривень – вартість меморіалу. Кошти надав рабинський центру Європи, -каже директор цього центру – Ар'є Голдберг. За його словами, такі пам'ятники є в п'яти областях України.

У Тернопільській області рабинський центр Європи відновив 6 єврейських цвинтарів, повідомив Ігор Бандзарук:

"Зараз в області вже 6 цвинтарів відновлені завдяки європейській всесвітній організації. Це Яновер і Равіни вони відновлюють цвинтарі по всій Україні і Європі".

На Тернопільщині проживає близько семиста євреїв, розповів голова обласної організації "Єврейська община" Ігор Бандзарук. За його словами, на Тернопільщині – це 26 меморіал євреям, розстріляним у 1941-1943 роках.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.