Голова УІНП хоче у майбутньому мати повноваження розслідувати воєнні злочини

Дробович хоче розширити повноваження Інституту національної пам’яті.

Про це Антон Дробович розказав в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна".

Антон Дробович
Антон Дробович

"Мені здається, що є така необхідність. Але розширення повноважень передбачає збільшення кількості співробітників, поліпшення умов праці, відповідно, це потрібно доводити, бо держава і громадяни повинні розуміти, чому це робиться. Тут ми повинні заслужити цю довіру ще більше – і тоді, спираючись на цю довіру, просити про це", – заявив він.

Зокрема, Дробович зазначив, що Інститут може виконувати більше функцій, пов'язаних зі збереженням місць пам'яті, а також з формуванням освітнього контенту і змісту освіти.

"Повноваження з розслідування якихось старих злочинів. Наприклад, польський Інститут національної пам'яті має слідчі функції. Знову ж таки, я не бачу такої необхідності просто зараз, але якщо говорити про розширення, то ось куди можна рухатися", – додав Дробович.

Він пояснив, що в штаті польського Інституту нацпам'яті є люди, які мають право досудового слідства, і в деяких питаннях це може бути дуже корисно.

Окрім того, Дробович зазначив, що було б доцільно створити у відомстві окремий підрозділ, який займався б координацією всіх комісій з питань реабілітації.

"Є ще військові злочини, які зараз відбуваються на окупованих територіях Донбасу і Криму. Інститут уже частково документує ці речі, а також дуже багато документують громадські активісти.

Загалом УІНП міг би стати такою точкою збору, де були б архіви і бази даних не тільки про злочини, які фактично вже визнані злочинами, а й тих фактів, які можуть бути витлумачені в міжнародних юрисдикціях як системні та комплексні злочини Росії як країни-окупанта.

Ми могли б берегти пам'ять про цю війну, проводити базові розслідування або мати повноваження на слідчі дії", – підкреслив Дробович.

Голова відомства також додав: "І це не була б якась абстрактна пам'ять, а дуже конкретні речі, які мали б судову перспективу. Інститут міг би цим займатися, але не з тими обмеженими умовами в плані приміщення і штату, які ми маємо зараз. Але з відповідним розширенням штату ми могли б виконувати ці функції, оскільки маємо таку експертизу".

Список розстріляних українців у Сандармоху

5 серпня 1937 року вступила в дію постанова Політбюро ЦК ВКП(б) «Про антирадянські елементи». Розпочалася наймасовіша за всю радянську епоху «чистка» суспільства від реальних та потенційних опонентів владі, від елементів, які «не годилися для будівництва комунізму». Теоретичне обґрунтування цих заходів здійснив новий нарком НКВД Ніколай Єжов, а вдосконалив особисто Сталін.

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.

Винуватці Абхазької війни

Ця війна забрала життя близько 4000 людей з абхазької сторони та близько 12-15 тисяч з грузинської. Понад 300 тисяч мешканців Абхазії, переважно грузини, стали біженцями. В їх будинках зараз живуть абхази. Вони продають ці будинки громадянам Росії як свою власність. І це, здебільшого, вина трьох людей