АНОНС: Науковий семінар «Відкриті архіви для молодих науковців»

Центр досліджень визвольного руху запрошує студентів та аспірантів подавати заявки на дводенний науковий семінар про роботу з архівними першоджерелами

12—13 листопада 2020 року у Львові відбудеться науковий семінар "Відкриті архіви для молодих науковців".

Серед лекторів семінару — історики, дослідники, архівісти, генеалоги, а також журналісти, які працюють з архівними матеріалами. 

 

Експерти розкажуть:

  • з чого починати архівні пошуки;
  • як читати документи;
  • до яких труднощів слід бути готовими;
  • як відстоювати свої права на доступ до інформації у разі їх порушення.

А також: як працювати з українськими темами в іноземних архівах та про режими доступу до архівних документів в європейських країнах. 

Дослідники, які вивчають український рух опору середини ХХ ст., матимуть нагоду дізнатися про нові знахідки з "викопних архівів" та подивитися, як відбувається їх реставрація. 

Планується практична сесія, де учасники зможуть обговорити тематику власних наукових досліджень та отримати підказки від менторів.


Також під час заходу відбудеться церемонія нагородження переможців конкурсу студентських наукових робіт "Український визвольний рух 1920-х—1950-х рр". 

Організатори покривають транспортні витрати (в межах України) та проживання для учасників, які цього потребуватимуть. Захід відбудеться за підтримки Українського інституту національної пам'яті.

Для участі потрібно заповнити реєстраційну форму: https://bit.ly/3jBlMYo (дедлайн — 10:00, 24 жовтня 2020). Результати відбору — не пізніше 23:59 26 жовтня 2020. 

У разі додаткових питань напишіть на скриньку: history@cdvr.org.ua

Організатори та партнери заходу:

Центр досліджень визвольного руху

Український інститут національної пам'яті 

Національний музей-меморіал Тюрма на Лонцького

Галузевий державний архів Служби безпеки України 

Історичний факультет Київського національного університету ім. Тараса Шевченка

Список розстріляних українців у Сандармоху

5 серпня 1937 року вступила в дію постанова Політбюро ЦК ВКП(б) «Про антирадянські елементи». Розпочалася наймасовіша за всю радянську епоху «чистка» суспільства від реальних та потенційних опонентів владі, від елементів, які «не годилися для будівництва комунізму». Теоретичне обґрунтування цих заходів здійснив новий нарком НКВД Ніколай Єжов, а вдосконалив особисто Сталін.

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.

Винуватці Абхазької війни

Ця війна забрала життя близько 4000 людей з абхазької сторони та близько 12-15 тисяч з грузинської. Понад 300 тисяч мешканців Абхазії, переважно грузини, стали біженцями. В їх будинках зараз живуть абхази. Вони продають ці будинки громадянам Росії як свою власність. І це, здебільшого, вина трьох людей