У Корюківці згадують злочини угорських карателів

У Корюківці Чернігівської області відбулися жалобні заходи з нагоди 78-х роковин найбільшої за втратами мирного населення трагедії Другої світової війни.

Про це кореспондентові Укрінформу повідомив представник Українського інституту національної пам'яті в Чернігівській області Сергій Бутко.

 

"Традиційні заходи зі вшанування жертв Корюківської трагедії – мітинг-реквієм і поминальна літія – пройшли за участю керівників Чернігівської області й місцевої влади, а також Надзвичайного і Повноважного посла ФРН в Україні Анки Фельдгузен.

У своїй промові дипломат засудила нацистський злочин, від імені німецького народу попросила вибачення і сказала, що має намір підтримати німецько-український проєкт із дослідження таких злодіянь фашизму в Україні", - зазначив Бутко.

За його словами, Анка Фельдгузен на посаді ще заступника посла приїжджала сюди в 2013 році. Тепер же вона приїхала і для зміцнення зв'язків із Корюківською громадою. Дипломат відвідала фабрику технічних паперів "Слов'янські шпалери", школу №4, де вивчається німецька мова, оглянула місцевий музей, зокрема експозицію, присвячену Корюківській трагедії.

На скорботному мітингу окрім посадовців виступив свідок трагедії. До пам'ятника присутні поклали квіти й поставили запалені лампадки. Поминальна літія відбулася біля могил перепохованих останків жертв на території урочища "Гай".


Як відомо з історичних джерел, 1,2 та 9 березня 1943 року нацисти (військовослужбовці угорської 105-ї легкої дивізії зі складу Східної окупаційної групи військ та 399-ї польової жандармерії) убили всіх жителів Корюківки на Чернігівщині (близько 7 тис. осіб), а саме містечко спалили. Більшість убитих – діти, жінки та люди похилого віку. Каральну акцію гітлерівці провели у відповідь на знищення радянськими партизанами німецького гарнізону, що дислокувався в Корюківці.

У матеріалах Нюрнберзького процесу цю трагедію названо наймасовішим знищенням місцевого населення на окупованих територіях за весь період Другої світової війни.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.