По всьому Києву відкрили виставки до 35-х роковин Чорнобильської катастрофи

Із 21 квітня у столиці триватиме інформаційно-комунікаційна кампанія Департаменту суспільних комунікацій «35 років Чорнобильської катастрофи», яка присвячена ролі столиці у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

У рамках кампанії на 10 локаціях столиці буде розміщено інформаційні куби з інформацією та архівними фотографіями боротьби з наслідками катастрофи, повідомляє пресслужба КМДА.

 

"Ці стенди – більше, ніж просто фотографії. Це нагадування про те, що аварія вплинула на життя тисяч людей і змінила світ назавжди. Столиця одна з перших відчула на собі наслідки аварії. Нині в місті живе понад 48 тисяч людей, яких так чи інакше торкнулася катастрофа.

Багатьох учасників ліквідації вже немає серед живих, багато мають проблеми зі здоров'ям. Ми маємо пам'ятати їхній подвиг та бути вдячними за те, що вони зробили для світу", – зазначила заступниця голови КМДА Марина Хонда.

Cтенди містять інформацію про заходи ліквідації наслідків аварії. У рятувальній операції брали участь не тільки рятувальники та військові, а й учені, що досліджували вплив радіації, лікарі, що рятували постраждалих, міська адміністрація, що вживала усіх можливих заходів захисту населення, та просто небайдужі громадяни.

Виставка ілюструє, наскільки сильно катастрофа вплинула на все життя киян: вода у Дніпрі та Десні на тривалий період стала непридатною для будь-якого використання, а вирощені в області продукти кілька років доводилося ретельно перевіряти на предмет радіаційного забруднення.

Фото для виставки надані Центральним державним кінофотофоноархівом України імені Г. С. Пшеничного.

Інтерактивна виставка проходитиме у всіх районах Києва. На кожній локації буде розміщено 5 інформаційних кубів. Перелік локацій: Голосіївський район – парк ім. М. Рильського; Дарницький район – парк "Позняки"; Деснянський район – вул. Маяковського, 29; Дніпровський район – парк "Перемоги" (вул. Жмаченка); Оболонський район – парк "Наталка"; Подільський район – площа Поштова; Святошинський район – парк "Совки"; Солом'янський район – парк "Відрадний" (вул. Героїв Севастополя, 35-37); Печерський та Шевченківський райони – вул. Хрещатик (біля будівлі КМДА та інший бік вулиці).

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.