АНОНС: онлайн-воркшоп «Історія та пам’ять у цифрову добу: грузинський досвід»

Центр досліджень визвольного руху та грузинська організація Soviet Past Research Laboratory (SovLab.) запрошують долучатися до онлайн-воркшопу «Історія та пам'ять у цифрову добу: грузинський досвід»

25 травня 2021 року о 16:00 по Києву та о 17:00 по Тбілісі у Zoom та на Facebook сторінці Центру досліджень визвольного руху відбудеться онлайн-воркшоп "Історія та пам'ять у цифрову добу: грузинський досвід".
 

Грузинські експерти розкажуть про свій досвід роботи з цифровими інструментами для проєктів, пов'язаних з історією та пам'яттю про минуле. 

Спікери: 

  • Майя Даменія — докторант Державного університета Іллі, науковий асистент Інституту лінгвістики. Майя розповість про проект просопографічної бази Грузії — проєкт Університету Іллі щодо створення цифрової бази даних джерел з історії Грузинського товариства поширення грамотності, подій та особистостей Першої республіки тощо.
  • Іраклі Хвадагіані — науковий співробітник Soviet Past Research Laboratory, грузинський координатор проєкту "Репресоване мистецтво. Національна культура очима КҐБ/StB: Україна, Чехія, Грузія". Іраклі розповість про публічний (громадський) архів Sovlab, колекції усних історій жертв радянського тоталітаризму та віртуальну виставку პირისპირ (Versus). Експерт порушить й тему грузинського архіву КҐБ: порядку доступу та потенціалу для цифрових проєктів;
  • Маріам Натрошвілі  — художниця. Маріам розповість про цифровий вимір сучасної історії, зокрема проєкт "სიტყვები" (Слова) та Музей сучасного мистецтва. Маріам намагається перетворити політичні чи особисті почуття на наочні форми та слова, алегоричні знаки нашого часу. Проект "Cлова" торкається таких тем тем, як міста, кордони, помилки, сучасні ритуали та міфології, гетеротопії, не-місця, забуті та загублені історії.
Модеруватиме Анна Олійник — виконавчий директор Центру досліджень визвольного руху, координатор проєкту "Репресоване мистецтво. Національна культура очима КҐБ/StB: Україна, Чехія, Грузія"

Робоча мова семінару: англійська.


Захід відбуватиметься в рамках проєкту "Репресоване мистецтво. Національна культура очима КҐБ/StB: Україна, Чехія, Грузія", який реалізує Центр досліджень визвольного руху з партнерами за підтримки Європейського Союзу за програмою Дім Європи.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.