АНОНС: вшанування українця, який загинув під час грузино-російської війни 1992-1993 років

14 серпня в Тбілісі в Кафедральному православному Соборі відбудеться урочисте вшанування воїнів, які загинули під час грузино-російської війни

Про це повідомив на своїй сторінці у Фейсбук, колишній вояк УНСО Ігор Мазур – "Тополя".

Ця війна почалася 14 серпня 1992 року в Абхазії, де російські спецслужби розпалили вогонь абхазького сепаратизму. Потім все повторилося в Осетії.

"На боці сепаратистів воювали ті ж понаєхавшиє з рашки "вчорашні" кадрові військові, казачки, чеченці, вірмени, придністровські "добровольці". На допомогу Грузії прийшли ми українці - кілька сотень хлопців з УНСО зі зброєю в руках захищали територіальну цілісність Сакартвело (так називають свою державу грузини)" - йдеться у дописі Ігоря Мазура.

Семеро українців були нагороджені Президентом Грузії Едуардом Шеварнадзе орденом Вахтанга Горгасалі ІІ-го ступеня посмертно. Ще двадцятеро були нагороджені орденом Вахтанга Горгасалі ІІІ-го ступеня.

"Один з героїв - Леонід Ткачук, який загинув в бою за селище Шрома, був похоронений в центральному парку Сухумі на алеї Слави. Так сталося що в тому бою саме я закрив йому очі. Коли абхази взяли місто то ця могила і могили грузинів , які були поруч, були понівечені. Це було 28 років назад. І ось місяць назад дякуючи Червоному Хресту, пройшли переговори між ворогуючими сторонами. Це привело до того що абхазька сторона передала в Тбілісі цинкові гроби з тілами 4 грузинів і "Цвяха" (позивний Леоніда Ткачука). Провели експертизи і підтвердилося що це насправді ті воїни, які загинули ще в 1993 році" - повідомляє Ігор Мазур.

Сергій Ткачук -
Сергій Ткачук - "Цвях"

14 серпня у Тбілісі в Кафедральному православному Соборі відбудеться урочисте вшанування воїнів, які загинули під час грузино-російської війни, у тому числі і Леоніда Ткачука.

15 серпня тіло Леоніда Ткачука буде доставлене в Україну для перепоховання на Личаківському кладовищі у Львові.

Серце, самогубство чи вбивство? Як загинув Василь Стус

Уночі з 3 на 4 вересня 1985 року в карцері табору особливого режиму ВС-389/36 у с. Кучино Чусовського р-ну Пермської обл. пішов із життя 47-річний поет і правозахисник Василь Стус. Версій, чому це сталося, кілька. Але я певен...

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.