Голова Укрдержархіву анонсував онлайн–доступ до архівної кіноспадщини України

У форматі відеозвернення Голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов поділився планами щодо забезпечення найближчим часом онлайн – доступ до архівної аудіовізуальної спадщини України.

Цей проєкт буде покликаний виправити недоліки роботи архівістів: "Мене жахає, що за 30 років незалежності покоління сучасних архівістів не спромоглися до сьогодні забезпечити вільний доступ до українського кіно та українського звуку. Ми виправимо цю ситуацію в найближчі місяці" – зазначив Анатолій Хромов у відеозверненні.

 

У відео представлено уривок із хронікального "Кіножурналу" (1930 р.) виробництва ВУФКУ із колекції Центрального державного кінофотофоноархіву України імені Г.С.Пшеничного та фрагмент з оркестрової сюїти Георгія Свиридова "Час вперед!". Відеофрагмент, взятий із твору, віднесеного до суспільного надбання відповідно до статті 30 Закону України "Про авторське право і суміжні права".

Введення в широкий доступ аудіовізуальної спадщини урізноманітнить форми наукових досліджень, освітніх програм та культурних надбань.

Відео на Youtube-каналі

Теми

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.