У Києві для постановки до Дня незалежності радянським побутом закрили інсталяції Майдану на Інститутській. ФОТО

У Києві на Алеї Героїв Небесної Сотні (частина вулиці Інститутської) до Дня Незалежності вирішили встановити декорації для святкової постановки посеред меморіалу загиблим учасникам Революції Гідності.

Про це повідомляє видання LB.

 
фото: олександр рудоманов
 
фото: олександр рудоманов
 
фото: олександр рудоманов

Декорації затуляють портрети загиблих, повідомив у Facebook журналіст Богдан Кутєпов.

Серед предметів, які вже встановили, є імітація стін квартири та радянські автомати з водою.

 
фото: олександр рудоманов
 
фото: олександр рудоманов
 
фото: олександр рудоманов
 
фото: олександр рудоманов

За словами кореспондента LB.ua, нині на місці перебувають правоохоронці, які хочуть перевірити дозвільні документи на встановлення елементів виставки. Також там перебуває депутат Київради Олександр Погребиський.

Монтувальники експозиції відмовили йому в наданні документів, однак, за словами поліції, ці документи існують, але їх мають привезти. Саме через наявність документів на встановлення і була подана заявка на подію і надано поліцію для охорони.

Працівники КП "Київблагоустрій" намагаються з'ясувати, чи є насправді дозвільні документи.

Директор Музею Революції Гідності Ігор Пошивайло в коментарі журналістам повідомив, що на алеї монтують декорації до 30-річчя Незалежності.

"Про саму ідею нас усно інформували, ми радили звертатися до зацікавлених сторін і попередили організаторів щодо інформування Офісу генпрокурора, бо територія під арештом і є слідчі дії, а також звертатися до родин Небесної Сотні. Письмових деталей ми не отримували, про це дізнались уже на місці", – зазначив він.

Пошивайло додав, що музей звернувся до Міністерства культури та інформаційної політики з проханням надати детальну інформацію про те, що нині відбувається на алеї.

 
фото: олександр рудоманов
 
фото: олександр рудоманов

Депутатка Київради Аліна Михайлова написала в Facebook, що згідно з п. 2.2 Порядку проведення масових заходів у місті Києві, проведення масових заходів розважального характеру на Алеї Героїв Небесної Сотні та вулиці Трьохсвятительській в межах Стіни пам'яті загиблих Героїв забороняється.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.