У Нідерландах намагалися вкрасти картину Моне, її тимчасово не експонують

Картина художника Клода Моне “Форзаан і Вестерхем” тимчасово не експонується у Заанському музеї в Нідерландах через спробу пограбування.

Про це повідомляє NH Nieuws.

 

"Заанський музей не знає, коли картина Моне "Форзаан і Вестерхем" знову буде показана публіці. Не виключено, що вона була пошкоджена під час невдалого пограбування в неділю. Наразі триває слідство. Музей не може сказати, скільки на це потрібно часу", - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що може пройти кілька днів або навіть тижнів, перш ніж картина повернеться на своє місце. Наразі кімната, у якій зазвичай висить картина Клода Моне "Форзаан і Вестерхем", порожня і темна.

Музей поки не може сказати, наскільки великі збитки після інциденту, який стався у неділю. Відомо, що два грабіжники намагалися вкрасти картину Моне.

Пограбування виявилося невдалим, охорона музею та персонал оперативно відреагували.

Один із грабіжників, тікаючи, стрибнув на мопед зі спільником, який чекав на нього біля музею. Перед тим, як "дует" втік, зловмисник, що керував мопедом, кілька разів вистрілив з пістолета, після чого грабіжники втекли без творів мистецтва.

Згодом мопед знайшли, проте зловмисників, які атакували музей, поки не затримали.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.