1000 розсекречених документів: дослідники опублікували архіви КҐБ/ŠtB про митців з України, Чехії та Грузії

Центр досліджень визвольного руху публікує тисячу розсекречених документів комуністичних спецслужб з українських, чеських та грузинських архівів про 30 митців двадцятого століття, які перебували в полі зору комуністичної влади.

Усі документи опубліковані на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху у колекції "Репресоване мистецтво".

 

Викладена у відкритий доступ інформація розповідає про взаємовідносини представників мистецтва та комуністичної влади в трьох країнах. До архіву потрапили як матеріали про переслідування та утиски, так і задокументовані факти співпраці з репресивними органами.

Кожна з трьох країн представлена десятьма митцями. Українська частина проєкту включає документи на Остапа Вишню, Олександра Довженка, Михайла Бойчука, Леся Курбаса, Опанаса Заливахи, Стефанії Шабатури, Миколи Глущенка, Василя Стуса, Валер'яна Підмогильного.

 
Фото Остапа Вишні з його слідчої справи

Серед чехів, до яких була прикута увага ŠtB і документи на яких увійшли до проєкту, — перший президент Чехії Вацлав Гавел та письменник Мілан Кундера. У добірках документів з архівів комуністичних спецслужб у Грузії фігурують литовсько-грузинський художник Роман Сута та перший президент Грузії Звіад Гамсахурдіа.

 
Фото зовнішнього спостереження за Міланом Кундерою

Опубліковані матеріали містять також фото, багато з них публікуються вперше. У підбірці документів зі справи на художника і агента Миколу Глущенка опубліковано копію з альбому з акварельним малюнком Адольфа Гітлера, який той подарував власнику у 1940-му році. А також фотографія дружини художника, теж  агентки та мисткині під псевдонімом "Художниця", які раніше були невідомі в мережі.

 
Світлини Миколи Глущенка з його особової справи

Також цікавими для дослідників будуть фотографії стеження ŠtB за чеським письменником Міланом Кундерою чи документи про те, як комуністичні спецслужби з метою психологічного тиску на чеського письменника Павела Когоута отруїли його собаку

 
Фото зовнішнього спостереження за Міланом Кундерою

За допомогою нового функціоналу сайту Електронного архіву, користувачі відтепер можуть формувати колекції документів за власними інтересами у своєму "кошику".

Усі опубліковані документи лягли в основу онлайн-виставки  "Репресоване мистецтво", яку презентують незабаром у вільному доступі.

 
Фото грузинського письменника Жанго Гогоберідзе

Документи публікується в рамках проєкту "Репресоване мистецтво. Національна культура очима КҐБ/ŠtB: Україна, Чехія, Грузія", який реалізує Центр досліджень визвольного руху спільно з чеською організацією Gulag.cz та грузинською організацією SovLab:Soviet Past Research Laboratory за підтримки Європейського Союзу за програмою Дім Європи.

 
Фотографія художника Опанаса Заливахи зі слідчої справи


Архівні партнери проєкту: Галузевий державний архів Служби безпеки України, Архів органів державної безпеки (Чехія), Центральний державний архів громадських об'єднань України, Центральний державний архів-музей літератури і мистецтв України, Державний музей літератури Грузії імені Георгія Леонідзе.


Електронний архів (avr.org.ua) — сервіс відкритого онлайн доступу до повнотекстових копій архівних матеріалів. Втілюється Центром досліджень визвольного руху за підтримки партнерів. Тут у вільному доступі та у високій якості публікуються документи про український визвольних рух, матеріали з архівів КҐБ та інші тематичні колекції, присвячені історії ХХ століття. Зараз на сайті вже більше 28 тисяч оцифрованих архівних документів, доступних для завантаження. 

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.