АНОНС: Пресконференція. Архів українського німого кіно – онлайн

До Дня українського кіно Державна архівна служба України презентує онлайн-доступ до низки шедеврів вітчизняного кінематографу, створених ще у 1920-30-ті роки в Україні – «Архіву українського німого кіно» на пресконференції.

Про це повідомляє Державна архівна служба України.

 

До участі у заході запрошені:

Голова Державної архівної служби України – Анатолій Хромов;

Перший заступник Голови Державної архівної служби України – Тетяна Ємельянова;

Керівник Центру кінематографічних студій Національного університету "Києво-Могилянська академія", головний редактор журналу "Кіно-Театр" - Лариса Брюховецька;

Старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, кандидат історичних наук – Яна Примаченко .


Модератор заходу та контактна особа – Леся Хемраєва.


Час: 14 вересня, вівторок, 14:00


Місце: в залі Українського національного інформаційного агентства "Укрінформ" за адресою: м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 8/16.


Акредитація представників ЗМІ за телефоном: (044) 275-27-77

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.