В Україні проведуть конференцію з фінно-угористики

У Ніжині, чия історія тісно пов’язана із міжнародним фінно-угорським рухом, вперше на національному рівні політики, дипломати і вчені розглянуть проблеми і виклики однієї з найбільших та найдавніших автохтонних спільнот Російської Федерації – фінно-угорських народів

Два року тому Верховна Рада ухвалила документ, що відкрив нову сторінку в історії бездержавних народів Російської Федерації. Постановою №2734-VIII Україна засудила національну політику РФ щодо корінних народів та звернулась до міжнародної спільноти із закликом чинити тиск на Москву. Кремль відреагував на рішення українського парламенту гострою критикою, а народи Російської Федерації почали говорити про Україну як ймовірного союзника та адвоката.

 

Конференція відбудеться у стінах Ніжинського державного університету. Цей навчальний заклад став alma mater для видатних постатей фінно-угорського світу: естонця Йоганнеса Аавіка, який реформував і стандартизував сучасну естонську мову та вченого-мовознавця Анатолія Рябова, чиїм ім'ям названа конференція – представника "Розстріляного відродження" ерзян – півмільйонного фінно-угорського народу, який століттями протистоїть асиміляторській політиці Москви.

У роботі конференції візьмуть участь народні депутати України, представники Державної служби з етнополітики та свободи совісті, Міністерства закордонних справ України, дипломати європейських держав, мовознавці, історики та політологи.

На конференцію запрошені: Олена Богдан, Голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті, Віце-голова Керівного комітету Ради Європи з антидискримінації, розмаїття та інклюзії; Каімо Кууск, Надзвичайний і Повноважний Посол Естонської Республіки; Іштван Ійдярто, Надзвичайний і Повноважний Посол Угорщини; Пяйві Мааріт Лайне, Надзвичайний і Повноважний Посол Фінляндії; Вальдемарас Сарапінас, Надзвичайний і Повноважний Посол Литви; Юріс Пойканс, Надзвичайний і Повноважний Посол Латвійської Республіки; Микола Княжицький, народний депутат України, Голова підкомітету з питань культурної політики Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики; Соломія Бобровська, народний депутат України, секретарка Комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.

ПРОГРАМА

11:00-11:30. Реєстрація учасників.

11:30-12:00. Вітальне слово.

12:00-12:45. Ніжинський університет і його випускники фінно-угористи. Модератор – Ростислав Мартинюк. 

  • "Анатолій Рябов, ерзянських філолог та діалектолог фіно-угорських мов". Олександр Самойленко, ректор НДУ, доцент.
  • "Йоганнес Аавік, реформатор сучасної естонської мови". Григорій Самойленко, професор НДУ.
  • "Образ простолюду у літературній творчості Ю.Л. Рунеберґа і Т.Г Шевченка (1830-1860): історичні паралелі". Денис Ковальов, фінознавець, засновник Центру дослідження Фінляндії.

12:45-13:45. Внесок українців у розвиток фінно-угористики та сучасних літератур народів фіно-угорської мовної групи. Модератор – Павло Подобєд. 

  • "Орест Ткаченко – батько української фінно-угористики". Ростислав Мартинюк, журналіст,  фінно-угорист, лауреат премії "Ерзянин року" – 2007.
  • "Ерзяни України. Від екзотичного захоплення небагатьох до чинника зовнішньої політики". Дмитро Левусь, політолог, представник київської громади ерзян, директор Центру суспільних досліджень "Український меридіан".
  • "Проблема фінно-угрів у дискурсах офіційних історій давньої Московії та сучасної РФ". Олександр Палій, історик, кандидат політичних наук.

13:45-14:30. Фіно-угорські національні рухи: сучасний стан, тенденції та виклики. Модератор – Ростислав Мартинюк. 

  • "Ерзянський національний рух на межі ХХ та ХХІ століть". Сиресь Боляєнь, головний старійшина ерзянського народу (Інязор).
  • "Еволюція міжнародного фінно-угорського руху на прикладі Всесвітніх конгресів фінно-угорських народів". Павло Подобєд, аналітик Центру дослідження безпекового середовища "Прометей".

14:30-15:00. Загальне обговорення. Закриття.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.