Роковини Бабиного Яру: у метро відкрили виставку, в урочищі проведуть міжконфесійний молебень

До 80-х роковин трагедії у Бабиному Яру в Києві відкрили виставку “Зона відчуження”. Також українців закликають запалити лампадки біля пам'ятних місць на території нинішнього заповідника.

Про це повідомляє "Локальна історія".

 

У пресслужбі міського голови Києва Віталія Кличка повідомили, що виставку "Зона відчуження" відкрили на станції метро "Дорогожичі". Її авторами є американо-французький письменник Джонатан Літтел та французький фотограф, режисер Антуан Дагата.

 

На виставці представили 84 фотографії та 42 текстові панелі. Організатори наголошують, що концепцію розробили таким чином, щоб надати сенс і значення місцевості Бабиного Яру відвідувачам, які приїжджають у цей район на метро.

Виставка триватиме з 27 вересня до 10 жовтня.

 

Окрім того, у ЗМІ повідомили, що 30 вересня на території Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр" у Києві відбудеться музично-поетичний перфоманс "Бабин яр. Голосами".

 

Режисер Олег Ліпцин разом з акторами та музикантами "оживить" вірші зі збірки Маріанни Кіяновської "Бабин яр. Голосами". До книги, за яку поетеса у 2020 році отримала державну Шевченківську премію, увійшли 67 віршів, присвячені трагічним подіям. Зазначають, що у перформансі поезія зазвучить "голосами загиблих".

Водночас в Інституті національної пам'яті закликали 29-30 вересня прийти у Бабин Яр і вшанувати загиблих.

"Біля різних пам'ятників на території заповідника ви зможете взяти символічні камінці та лампадки, щоб покласти до меморіальних місць. Пам'ятна подія триватиме два дні, з 10:00 до 19:00. Орієнтуйтеся за вказівниками, що будуть встановлені у Бабиному Яру", – написали на сторінці УІНП у Facebook.

Також там запросили усіх, незалежно від віросповідання, долучитися до міжконфесійного молебню увечері 29 вересня біля пам'ятника киянам і військовополоненим, розстріляним у Бабиному Яру.

Коротка історія шкільного харчування в Україні: від УРСР до сьогодення

Щороку у вересні батьки вкотре ведуть своїх дітей до школи: хтось, очікуючи на урочисту лінійку, у святковому одязі, а хтось – у буденних джинсах. Не секрет, що шкільна система освіти нині не відповідає потребам часу, і її всіляко намагаються реформувати. Тому в одних школах – віршики та квіточки, а в інших – жодних урочистостей. Як відомо, окрім отримання знань, участі в розвагах, набуття навиків соціалізації та стресостійкості, учні, щодня перебуваючи в освітньому просторі навчального закладу, також вживають їжу. Але мало хто знає історію становлення системи шкільного харчування в Україні, що та як смакувало українським школярам у минулому й смакує сьогодні.

Аркадій Жуковський. Рецензія від органів КГБ

12 січня 2022 року відзначається 100-річчя від дня народження науковця, енциклопедиста, історика, краєзнавця, картографа, культуролога, іноземного члена Національної академії наук України, багаторічного голови Наукового товариства імені Тараса Шевченка (НТШ) в Європі Аркадія Жуковського

«Генеральний погром»: як це було

12 січня виповнюється 50 років від дня найбільшої репресивної акції проти українських дисидентів, коли одночасно було заарештовано більшість відомих представників національно-демократичного руху і розпочався так званий «генеральний погром» українського шістдесятництва

Провал Ярослава Добоша або «бий своїх, щоб чужі боялися»

4 січня 1972 року о 21.20 у потязі № 7 «Москва–Прага» на прикордонному пункті Чоп був затриманий бельгійський турист Ярослав Добош. Ця подія стала доленосною для багатьох українських дисидентів. Вона детонувала заздалегідь підготовлену КҐБ хвилю репресій, яку в таємних документах назвали операцією «Блок». Упродовж 1972–1973 рр. було заарештовано 89 дисидентів. З них 28 у Києві та 13 – Львові. Зазвичай засуджені отримували по 5–7 років ув’язнення. Масштаби репресій перевищили аналогічні процеси над «шістдесятниками»