Львівська міськрада пропонує присвоїти ветерану УПА Мирославу Симчичу звання Героя України

Депутати Львівської міськради 8 жовтня одноголосно ухвалили рішення про звернення до Верховної Ради, уряду, президента України з проханням присвоїти звання Героя України сотенному Української повстанської армії, 98-річному Мирославу Симчичу.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

 

"Попереду нас чекає День Захисника України, в який вшановуватимемо героїзм наших борців, військові традиції. Для багатьох учасників бойових дій проти російської агресії одним із прикладів, які надихали стати на захист своєї батьківщини, був сотенний УПА Мирослав Симчич.

Пан Мирослав є одним із небагатьох живих свідків Другої світової війни, які боролися в лавах УПА за незалежність України. Сьогодні ми маємо нагоду подякувати йому як живому герою, яким він є для кожного свідомого українця.

Просимо вас відповідно до норм указу президента від 2 грудня 2002 року "Про звання Героя України" внести відповідне подання і присвоїти "за здійснення визначного геройського вчинку" звання Героя України Мирославові Симчичу", – мовиться у зверненні Львівської міськради до Володимира Зеленського, яке зачитав учасник бойових дій на Донбасі, депутат міськради Ігор Шолтис.

Це звернення підписали численні громадські організації Львівщини, українські військовослужбовці. Також Львівська міськрада звернулася до інших міських та обласних рад проголосувати за подання президентові України про присвоєння Мирославу Симчичу звання Герой України.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.