Продовжено оренду могили полковника Миколи Шраменка

Благодійний фонд «Героїка» забезпечив до 2031 р. існування могили полковника Армії УНР Миколи Шраменка, похованого на цвинтарі Вальдфрідгоф (Waldfriedhof – Neuer Teil) у Мюнхені.

Про це БФ "Героїка" повідомляє на сторінці у Фейсбук.

 

"Наш фонд опікується цією могилою з 2016 р. Тоді, через тривалу несплату (від 2002 року), адміністрація кладовища демонтувала надгробну плиту з могили і виставила місце поховання на продаж. На щастя, "Героїка" своєчасно втрутилась. Ми уклали з Управлінням муніципальних кладовищ Мюнхена (Städtische Friedhöfe München) договір опіки над могилою.

Це означає, що ми є власниками місця поховання, а відтак зобов'язуємося здійснювати оплату землекористування. У 2016 р. оренда могили Шраменка на 5 років коштувала 175 євро. Цьогоріч – вже 340 євро. Відтак, фонд вирішив шукати кошти для оплати одразу на 10 років наперед, адже Вальдфрідгоф – це престижне кладовище і ціни тут лише зростатимуть.

Сьогодні оренда на 10 років коштує вже 680 євро і саме цю суму ми були змушені заплатити", – розповідає представник фонду "Героїка" у ФРН Олександр Сухорончак.

Продовження оренди могили стало можливим завдяки добродіям (сума вказана у гривнях):

Соломія Бобровська– 8000, Максим Кобєлєв – 2000, Андрій Лавріненко – 1457, Olena Zöllner – 614, Руслан Теліпський– 500, Буштрук Артем Геннадійович – 350, Антоніна Єрмоленко – 260, Жертводавець – 200, Колісник Олег – 200, Терновий Дмитро Андрійович – 200, Ігор Бігун – 100, Талапчук Валентин – 10.

Разом: 23 891 грн (780 євро).


В 10 хв пішої ходи від могили Шраменка знаходилася могила Павла Котовича (Waldfriedhof Alter Teil, Furstenrieder Str. 288. Гріб №178-2-0022), уродженця Одещини.

У 17-літньому віці Павло долучився до антибільшовицького повстання, що спалахнуло в Ананьївському повіті у квітні 1920 р. Згодом, в числі інших своїх земляків, був зарахований до 4-го куреня Чорноморського полку Волинської дивізії Армії УНР. Хорунжий Котович пройшов з українським військом всю кампанію 1920-го року, і лише у листопаді, під натиском червоних, перейшов на західний берег річки Збруч.

Тут українська армія була роззброєна та інтернована у таборах. До Другої світової війни Котович мешкав у Польщі, а згодом виїхав до Німеччини. Займався журналістикою, у 1940–1950 рр. був редактором українських видань у Німеччині "Наше життя", "Українські вісті", "Мета", а з 1954 р. – мовним редактором українських видань Інституту для вивчення СРСР. На жаль, але його могили вже немає. Причина та сама – могила не оплачувалась і в 1981 р. в ній було поховано іншу особу.

На жаль, Німеччина залишається однією із найпроблемніших держав з точки зору збереження могил захисників України. Тут поховано чимало ветеранів Армії УНР, Галицької армії, УПА, членів ОУН, колишніх комбатантів УНА.

Лише незначна частина наших поховань у ФРН знаходяться на цвинтарях, що визнані пам'ятками місцевого значення, а відтак не потребують оплати – скажімо, як могила полковника Армії УНР Андрія Носаченка у м. Дорнштадт (земля Баден-Вюртемберг).

Однак, навіть за цими могилами слід доглядати – чим за власний кошт займається представник фонду "Героїка" у ФРН Олександр Сухорончак та група його соратників.

Найближчим часом "Героїка" планує з'ясувати вимоги до пам'ятників, що висуваються Управлінням муніципальних кладовищ Мюнхена (Städtische Friedhöfe München), а відтак скласти проєкт і кошторис пам'ятник для могили Миколи Шраменка (гріб №430-3-0235), про що повідомимо додатково.

З попередньої збірки коштів, що проводилась з метою оплати оренди могили хорунжого Армії УНР Сергія Саленка (1891 – 1948), похованого на цвинтарі Фельдмохінг (Feldmoching) в Мюнхені, у фонду залишилось 8275 грн.

Зібрані кошти не були витрачені у зв'язку з тим, що могила була проплачена невідомою особою і збережена щонайменше на 5 років. Зазначена сума, за рішенням Правління фонду, була витрачена на проведення виставки картин "Перші визвольні змагання в картинах Артура Орльонова" у будівлі Національного військово-історичного музею України, зокрема на транспортування 11 картин з Вінниці (Центр історії Вінниці) та Служби зовнішньої розвідки України, а також на придбання 6 рам.

Перелік жертводавців та суми пожертв на оплату могили хорунжого Армії УНР Сергія Саленка:

Ігор Голод – 23 (CAD), Олена Зайцева – 20 (EUR), Тарас Піняжко – 20 (EUR), Теліпський Руслан Юрійович – 500, Земерова Тетяна Юріївна – 200, Антон Дробович – 600, Максименко Арсеній Миколайович – 50, Щербак Роман Олексійович – 150, Ліхновський Зіновій Володимирович – 100, Мисько Нестор Васильович – 200, Христина Сервило – 20 (EUR), Любомир Кузимків – 20 (CAD), Олена Нечай-Носаль – 20 (EUR), Іван Мачинський – 20 (EUR), Мирослава Штурмай – 40 (EUR), Друм Тарас Володимирович – 200, Жертводавець – 998.

Разом: 2 998 грн, 43 CAD, 140 EUR


Докладніше про Миколу Шраменка.

Докладніше про Павла Котовича.

Докладніше про Сергія Саленка.

Докладніше про виставку картин "Перші визвольні змагання в картинах Артура Орльонова".



Підтримати діяльність БФ "Героїка":

————————————————

ПриватБанк: 4149 6090 0301 3192, Цюпка Наталя Романівна

————————————————

Найменування юр. особи: Благодійна організація "Благодійний фонд "Героїка"

Код ЄДРПОУ: 38697076

Валюта рахунку: UAH

№ рахунку: UA343510050000026005602566300

Назва банку: Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк"

МФО (код банку): 351005

Призначення платежу: Благодійний внесок

————————————————

PayPal: heroic.spirit@gmail.com

————————————————

Patreon: https://www.patreon.com/heroyika

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.