МОН призначило стипендії молодим ученим для увічнення подій Революції Гідності

Міністерство освіти та науки визначило переможців на здобуття у 2022 році державних іменних стипендій найкращим молодим ученим для увічнення подій Революції Гідності та вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні.

Відповідний наказ підписав міністр освіти і науки Сергій Шкарлет, повідомляє МОН.

 

"Переможці конкурсу – 22 найкращих молодих учених отримають стипендії з 1 січня 2022 року на один рік у розмірі майже 5 тис. гривень. Кожен стипендіат має вагомий внесок у розвиток української науки як важливої складової захисту національних інтересів України, за посилення міжнародного авторитету України, внесок у розвиток демократичних та гуманістичних цінностей у сфері науки і освіти, а також займає активну громадську позицію", - йдеться у повідомленні.

Як зазначається, за здобуття стипендій змагалися 176 претендентів, які працюють або навчаються у закладах вищої освіти та наукових установах, що належать до сфери управління міністерств, СБУ або перебувають у віданні Національної академії наук України, національних галузевих академій.

Визначення переможців на здобуття державних іменних стипендій відбулось відповідно за п'ятьма номінаціями:


стипендія імені Дмитра Максимова – п'ять осіб;

стипендія імені Назарія Войтовича – п'ять осіб;

стипендія імені Романа Гурика – чотири особи;

стипендія імені Устима Голоднюка – чотири особи;

стипендія імені Юрія Поправки – чотири особи.


Згідно з наказом МОН, державні іменні стипендії найкращим молодим ученим для увічнення подій Революції Гідності та вшанування подвигу Героїв України – Героїв Небесної Сотні на 2022 рік призначаються у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на початок року.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.