Коли ухвалюється рішення про остаточне вирішення питання, вбивають кожного - і того, хто опирається, і того, хто співробітничає, і того, хто ходить до синагоги, і того, хто відвідує церкву. Навіть тих, кому подобається сама ідеологія фюрера - вбивають також. Може, наостанок, але вбивають. Зараз українці абсолютно в такій самій ситуації
Держава Ізраїль нагородила сімох українських громадян медалями Праведників народів світу – людей, які, ризикуючи власним життям, рятували євреїв у роки Другої світової війни.
За даними Меморіального комплексу історії Голокосту Яд Вашем та за підрахунками Єврейської конфедерації України, на Львівщині відомо 1009 випадків, а на Івано-Франківщині 246 випадків, у яких рятівники були визнані Праведниками народів Світу з України. І це лише з українського списку Праведників народів Світу. Також, є польській перелік тих, хто рятував євреїв на Львівщині та Станіславщині
Дослідникам стали доступні 4,1 мільйона сторінок в рамках проекту «YIVO Vilna Online Collections» — ініціативи YIVO у співпраці з трьома литовськими науковими установами
Жалобний мітинг, присвячений 80-м роковинам трагедії у Дробицькому Яру відбувся 14 грудня на території однойменного меморіального комплексу на околиці Харкова
Унікальні світлини та документи, раритетні книги, вінтажні меблі, а також старовинні предмети побуту та релігійного культу, які свого часу належали єврейським родинам волинського краю, – це відтепер можна побачити в кімнаті-музеї "Історія нашого дворика"
Звільненим із концтаборів євреям наказали повертатися на батьківщину, до місця попереднього проживання. Перехід із таборів до Чернівців, коли ці "змучені голі скелети" були змушені пішки долати до 300-400 кілометрів, став першим, проте не останнім випробуванням для них. Коли вони дійшли до моста через Прут на вході в місто Чернівці, їх просто не впустили до міста. В результаті за декілька днів на вході в місто зібралося декілька тисяч змучених голодних людей, без жодних засобів до існування
У прес-центрі Українського кризового медіа-центру відбулося обговорення “Бабин Яр і українська культура пам’яті”, приурочене до 80-х роковин від початку масових розстрілів, здійснених гітлерівцями у 1941 році. Учасники дискусії обговорили, якою є і має бути державна політика щодо пам’яті про Бабин Яр, який є символом єврейської і української трагедії. Також поговорили про місце Бабиного Яру в українській історії
Бабин Яр — це трагедія всього людства, але сталася вона на українській землі. І тому українець не має права забувати про неї так само, як і єврей. Бабин Яр — це наша спільна трагедія, трагедія перш за все єврейського і українського народів.
69 років тому, 12 серпня 1952 року, за сфабрикованою за наказом Сталіна справою про антирадянську діяльність Єврейського антифашистського комітету в СРСР було розстріляно 13 підсудних, серед яких були відомі єврейські літератори – Іцик Фефер, Лейб Квітко, Перец Маркіш, Давид Гофштейн та Давид Берґельсон.
20 червня 2021 року я надіслав листа Прем’єр-міністру Беннету із проханням не брати участі в пам’ятних церемоніях з нагоди 80-ї річниці Бабиного Яру (англійською мовою, з копіями Президенту Зеленському та деяким члена Кнесету). Я вельми коротко виклав мотиви своєї пропозиції, сподіваючись у подальшому (якщо буде потрібно) дати всьому більш детальне пояснення.