Українці не повинні брати на себе відповідальність за розстріли євреїв у Бабиному Яру та за єврейські погроми у Львові, зазначив в ефірі "Шустер Live" голова Київської обласної організації партії "Свобода" Андрій Іллєнко.
На Україні дотепер немає значного меморіалу Голокосту. Немає суспільної дискусії щодо колабораціонізму як у сусідній Польщі. Що побачив і почув у Києві кореспондент впливової німецької газети "Frankfurter Allgemeine Zeitung"?
Президент України Віктор Янукович вшанував пам'ять жертв Бабиного Яру. Глава держави поклав квіти до пам'ятника у Національному історико-меморіальному заповіднику "Бабин Яр" у Києві.
Масове поховання часів війни виявили будівельники під час реконструкції футбольного поля у Дніпропетровську - останки, серед яких багато жінок та дітей, лежали в землі на глибині всього півметра.
Створений з ініціативи Київської організації Товариства "Меморіал" Громадський комітет вшанування пам'яті жертв Бабиного Яру організував 29 вересня скорботне покладання квітів та панахиду.
3 жовтня о 12-00, у Бабиному Яру відбудеться церемонія закладки першого каменя меморіально-музейного комплексу "Бабин Яр", в якій візьмуть участь керівники української держави, зарубіжні гості, дипломати, представники громадських організацій, ЗМІ.
Робоча група урядового оргкомітету з 70-річчя трагедії Бабиного Яру була створена виключно з представників частини єврейських організацій. Інші організації були проігноровані. Забуто про українців, росіян, ромів і людей інших національностей.
29 вересня 2011 року о 14.00 у Національному музею історії Великої Вітчизняної війни відбудеться відкриття виставки, приуроченої до 70-річчя початку масових розстрілів у Бабиному Яру.
Організатор виставки Патрік Дебуа: "В Європі знають про війну у Франції, але не знають про Україну. Не знають про війну і геноцид в Україні. Ми ігноруємо історію українців, історію партизанів... Моя мета - донести це всьому континентові".
"Історична Правда" побувала на відкритті виставки "Голокост від куль". Пропонуємо читачам репортаж. "Ми не відповідальні за минуле, ми тоді не жили. Там були ті вчинки, якими ми можемо пишатися, і такі, якими пишатися не можна".