Українські євреї обурені Шустером і "ТБ-істориками"

Український єврейський комітет закликає керівників провідних українських телеканалів утриматися від запрошення "теле-істориків" до участі у рейтингових телевізійних проектах.

Про це йдеться у переданій УНІАН заяві президента Українського єврейського комітету Олександра Фельдмана (нардеп від БЮТ, весною 2011-го перейшов до провладної більшості).

"Український єврейський комітет висловлює своє обурення відверто провокаційними антиєврейськими заявами з боку лідера "Братства" Дмитра Корчинського та голови Київської організації ВО "Свобода" Андрія Іллєнка, які пролунали в ефірі "Шустер Live" 3 вересня на тему 70-ї річниці трагедії Бабиного Яру, - йдеться у заяві. - Переконані, що жодні телевізійні рейтинги не варті того, аби ображати пам‘ять загиблих та спекулювати на історичних трагедіях".

На думку Фельдмана, обговорювати трагічні сторінки історії України, а також проблеми історичного примирення за участю осіб із радикальними і відверто тенденційними поглядами - це ще більша помилка, ніж відсутність будь-яких дискусій та замовчування проблем.

В Україні не існує дефіциту достатньо фахових істориків, авторитетних мислителів та врівноважених політиків, які вміють казати правду та відстоювати власну точку зору, не вдаючись до спекуляцій, звинувачень і приниження гідності інших, зазначив президент УЄК.

Фельдман закликав керівників і редакторів провідних українських телеканалів не запрошувати "сумнівно відомих "медіа-політиків" і "теле-істориків" до участі у рейтингових телевізійних проектах.

3 жовтня у програмі "Шустер Live" Андрій Іллєнко заявив, що українці не повинні брати на себе відповідальність за розстріли євреїв у Бабиному Яру та за єврейські погроми у Львові.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.